Лещенко розповів про Луценка і «таблицю Менделєєва» української корупції

Корупція
Генпрокурор України Юрій Луценко Фото: Facebook Генеральна прокуратура України

Народний депутат України Сергій Лещенко вважає, що список благодійників генерального прокурора Юрія Луценка виглядає як “таблиця Менделєєва української корупції”, а свою політичну кар’єру  Луценко почав будувати “на вливання” від колишнього віце-спікера Державної Думи Росії  Олександра Бабакова, який голосував за анексію Криму і перебуває під санкціями США.

Про це Лещенко розповів у відеоблозі “Чесна політика” на 24 Каналі, передає Центр журналістських розслідувань.

“Викриваючи Саакашвілі, генпрокурор Луценко забув головне правило політики: не кидайся камінням, якщо у тебе скляні стіни. Список “спонсорів” Луценко виглядає просто як “таблиця Менделєєва української корупції: від віце-спікера Держдуми Росії Бабакова до втікача Коломойського, від регіонала – попередника Курченка Зубика – до Третьякова з групи “любі друзі”, – заявив Лещенко.

“Вивчаючи можливе отримання від Курченка півмільйона доларів грузинською командою, чому Луценко не поцікавився набагато масштабнішою цифрою? А саме – виплатою від Курченка нинішньому президенту Петру Порошенку та його підручному Борису Ложкіну через Британські Віргінські острови за “Українській Медіа Холдинг”. Скільки в підсумку  отримали Порошенко с Ложкіним, не знає ніхто. Але називають суму не менше 300 мільйонів доларів. Частина цих грошей належала українськім державним банкам. А найцікавіше, отриманні Курченком гроші ні Порошенко, ні Ложкін не задекларували і, відповідно, не заплатили податків Україні.

Сам продаж Порошенком і Ложкіним медіа-актів Курченку в середині 2013 року – це афера за сьома печатками. Моральний бік злочину – це коли незалежні медіа, такі  як журнали і сайти “Кореспондент” або “Форбс”, були фактично розміняні своїми власниками на гроші сумнівного походження та знищенні під час повальної цензури Януковича. А фінансовий бік в тому, що заплатили Порошенку і Ложкіну явно більше, ніж коштував уесь холдинг. І це могла бути схема легалізації грошей в інтересах Курченка, але вже на заході, в Європі”, – заявив нардеп Лещенко.

Він нагадав, що у 2015 році проти Ложкіна та депутата від фракції Блоку Петра Порошенка Георгія Шверка в Австрії була порушена кримінальна справа за статтею про відмивання брудних грошей.

“Однак вона була закрита через саботаж з боку Генпрокуратури України. НАБУ тоді ще не існувало в природі. Австрійці подумали: якщо це розслідування не потрібно Україні, то вони теж не хочуть витрачати свій час на безрезультатну затію. Взагалі, претензії Луценка до Саакашвілі підминають питання до самого генпрокурора. Свою політичну кар’єру він будував на вливання від віце-спікера Державної Думи Росії Олександра Бабакова, який зараз перебуває під санкціями США, і який голосував за анексію Криму. За це Луценко, будучи міністром внутрішніх справ, призначив головою українського бюро Інтерполу ставленика Бабакова. А вже будучи генпрокурором Луценко допоміг цій бізнес-групі уникнути неприємностей через рейдерське захоплення готелю “Либідь” у Києві”, – каже нардеп. 

Напередодні біглий український бізнесмен Сергій Курченко заявив, що подає позов до генпрокурора Луценка за поширення нібито наклепу про зв’язки з екс-президентом Грузії Міхеілом Саакашвілі. “5 грудня у Верховній Раді України Генеральний прокурор Юрій Луценко безвідповідально заявив, що Сергій Курченко фінансував протести Михайла Саакашвілі, спрямовані на повалення існуючої влади. Сергій Курченко заявляє:” Саакашвілі не знаю і знати не хочу. А ось з Порошенком ми знайомі і дуже навіть добре”, – цитує Курченка його прес-служба.

За твердженням Курченка, в 2013 році він купив у Петра Порошенка медіа-холдинг UMH group за 400 мільйонів доларів, з яких нинішній президент не сплатив податки до бюджету України. Крім того вказується, що Луценко зробив свою заяву в “п’яному угарі”, тому Курченко подає проти нього позов до суду про “поширення наклепу” щодо захисту честі і гідності.

Як писав Центр журналістських розслідувань, російський сенатор Олександр Бабаков контролює  ПрАТ «Херсонобленерго» та ще сім обласних енергопостачальних компаній України. Мешканці районів Херсонщини, що межують з окупованим  Кримом, звинувачують “Херсонобленерго” у наданні неякісних послуг та гальмуванні розвитку курортів у Генічеському районі.