За створення комісії проголосували 259 народних депутатів із 226 необхідних, передає Центр журналістських розслідувань.
Серед ініціаторів проекту – народні депутати Олена Сотник, Мустафа Найєм, Світлана Заліщук, Альона Шкрум, Ірина Геращенко, Юлія Тимошенко та інші.
Головою новоствореної комісії стане позафракційний народний депутат Борислав Береза, а заступником голови комісії — нардеп від фракції Блок Петра Порошенка Сергій Алєксєєв.
До комісії увійшли 18 народних депутатів.
- Буглак Юрій, фракція БПП;
- Карпунцов Валерій, франкція БПП;
- Найєм Мустафа-Масі, фракція БПП;
- Саврасов Максим, фракція БПП;
- Яніцький Василь, фракція БПП;
- Алексєєв Ігор, фракція БПП;
- Висоцький Сергій, фракція БПП;
- Геращенко Антон, фракція партії «Народний фронт»;
- Павленко Юрій, фракція партії «Опозиційний блок»
- Шпенов Дмитро, фракція партії «Опозиційний блок»;
- Сотник Олена, франкція партії «Об’єднання«Самопоміч»;
- Луценко Ігор, франкція партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»;
- Шипко Андрій, група «Партія «Відродження»;
- Рибчинський Євген, група «Воля народу»;
- Геращенко Ірина від позафракційних депутатів;
- Єднак Остап від позафракційних депутатів.
На думку адвоката Гандзюк Євгенії Закревської, включення до складу комісії нардепа Антона Геращенко – конфлікт інтересів.
«На її прохання мною було подано заяву з метою встановити – хто і на якій підставі зливав йому дані досудового розслідування і чи було на це дозвіл процкеров. У клопотанні БУВ ПРЯМИЙ заборона (вимога виконувати КПК) на оприлюднення інформації про розслідування справи через третіх осіб, включаючи конкретно – АНТОНА ГЕРАЩЕНКО замість інформування про хід розслідування боку потерпілої, як це передбачено КПК. І ви включаєте його в ТСК? ви знущаєтесь?
ОСЬ САМЕ ЦЕ конфлікт інтересів і образу її пам’яті», – написала вона.
Після смерті активістки Катерини Гандзюк українські правозахисники заявили, що міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков і генеральний прокурор Юрій Луценко повинні піти у відставку за нездатність реформувати правоохоронну систему в державі.
За словами правозахисників, саме розслідування нападу на Катерину Гандзюк показало нездатність правоохоронної системи ефективно розслідувати напади на громадських активістів, які відбулися в Україні після Революції.
Нагадаємо, вранці 5 листопада народна депутатка України Світлана Заліщук звинуватила парламентську коаліцію у блокуванні розслідування фактів нападів на громадських активістів зі «Списку Гандзюк» та повідомила про свій намір разом з іншими народними депутатами вимагати на засіданні погоджувальної ради створення Тимчасової слідчої комісії Верховної ради щодо розслідування фактів нападів.
Радник міського голови Херсона Катерина Гандзюк померла 4 листопада в київській лікарні після нападу на неї з обливанням кислотою 31 липня цього року.
Нагадаємо, 31 липня на керуючу справами виконавчого комітету Херсонської міськради Катерину Гандзюк напали біля під’їзду її будинку. Невстановлений чоловік облив її концентрованою сірчаною кислотою, у результаті жінку госпіталізовано з хімічним опіком.
1 серпня Нацполіція перекваліфікувала кримінальне провадження, відкрите за фактом нападу на Катерину Гандзюк, за статтею Кримінального кодексу «замах на вбивство, вчинений з особливою жорстокістю», зважаючи на інформацію про ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, отриманих постраждалою.
3 серпня у Нацполіції заявили, що затримали Миколу Новікова як особу, яка обгрунтовано підозрюється у нападі на Гандзюк. 6 серпня Херсонський міськсуд заарештував його до 1 жовтня. Однак Катерина Гандзюк заявила, що не впізнала Миколу Новікова як нападника.
Адвокат постраждалої Євгенія Закревська заявила, що Нацполіція розслідує напад на Гандзюк паралельно з СБУ, однак поліція не надала матеріали «своєї» справи в СБУ, чим свідомо гальмує слідство.
22 серпня суд звільнив Миколу Новікова з-під варти, оскільки правоохоронці визнали, що він не причетний до нападу на Гандзюк.
Згодом про підозру у нападі повідомили пяти особам: В’ячеславу Вишневському, Віктору Горбунову, Володимиру Васяновичу, Сергію Торбіну і Микиті Грабчуку. Усі вони є колишніми учасниками АТО та членами Української добровольчої армії.
22 серпня речник Нацполіції Ярослав Тракало повідомив, що четверо з п’яти підозрюваних у нападі на Гандзюк зізналися у скоєнні злочину.
Херсонський міський суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для чотирьох із пяти підозрюваних у скоєнні нападу на Катерину Гандзюк. П’ятого підозрюваного, В’ячеслава Вишневського, суд вирішив взяти під цілодобовий домашній арешт до 20 жовтня.
13 вересня Апеляційний суд Херсонської області залишив без змін запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для трьох підозрюваних у нападі на радницю міського голови Херсону і активістку Катерину Гандзюк. Ще одному підозрюваному суд змінив запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.