Верховна Рада України підтримала створення тимчасової слідчої комісії щодо розслідування нападу на заступницю міськголови Херсона Катерину Гандзюк та інших активістів.
За створення комісії проголосували 259 народних депутатів із 226 необхідних, передає Центр журналістських розслідувань.
Серед ініціаторів проекту – народні депутати Олена Сотник, Мустафа Найєм, Світлана Заліщук, Альона Шкрум, Ірина Геращенко, Юлія Тимошенко та інші.
Головою новоствореної комісії стане позафракційний народний депутат Борислав Береза, а заступником голови комісії — нардеп від фракції Блок Петра Порошенка Сергій Алєксєєв.
До комісії увійшли 18 народних депутатів.
- Буглак Юрій, фракція БПП;
- Карпунцов Валерій, франкція БПП;
- Найєм Мустафа-Масі, фракція БПП;
- Саврасов Максим, фракція БПП;
- Яніцький Василь, фракція БПП;
- Алексєєв Ігор, фракція БПП;
- Висоцький Сергій, фракція БПП;
- Геращенко Антон, фракція партії «Народний фронт»;
- Павленко Юрій, фракція партії «Опозиційний блок»
- Шпенов Дмитро, фракція партії «Опозиційний блок»;
- Сотник Олена, франкція партії «Об’єднання«Самопоміч»;
- Луценко Ігор, франкція партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»;
- Шипко Андрій, група «Партія «Відродження»;
- Рибчинський Євген, група «Воля народу»;
- Геращенко Ірина від позафракційних депутатів;
- Єднак Остап від позафракційних депутатів.
На думку адвоката Гандзюк Євгенії Закревської, включення до складу комісії нардепа Антона Геращенко – конфлікт інтересів.
«На її прохання мною було подано заяву з метою встановити – хто і на якій підставі зливав йому дані досудового розслідування і чи було на це дозвіл процкеров. У клопотанні БУВ ПРЯМИЙ заборона (вимога виконувати КПК) на оприлюднення інформації про розслідування справи через третіх осіб, включаючи конкретно – АНТОНА ГЕРАЩЕНКО замість інформування про хід розслідування боку потерпілої, як це передбачено КПК. І ви включаєте його в ТСК? ви знущаєтесь?
ОСЬ САМЕ ЦЕ конфлікт інтересів і образу її пам’яті», – написала вона.
Після смерті активістки Катерини Гандзюк українські правозахисники заявили, що міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков і генеральний прокурор Юрій Луценко повинні піти у відставку за нездатність реформувати правоохоронну систему в державі.
За словами правозахисників, саме розслідування нападу на Катерину Гандзюк показало нездатність правоохоронної системи ефективно розслідувати напади на громадських активістів, які відбулися в Україні після Революції.
Нагадаємо, вранці 5 листопада народна депутатка України Світлана Заліщук звинуватила парламентську коаліцію у блокуванні розслідування фактів нападів на громадських активістів зі «Списку Гандзюк» та повідомила про свій намір разом з іншими народними депутатами вимагати на засіданні погоджувальної ради створення Тимчасової слідчої комісії Верховної ради щодо розслідування фактів нападів.
Радник міського голови Херсона Катерина Гандзюк померла 4 листопада в київській лікарні після нападу на неї з обливанням кислотою 31 липня цього року.
Нагадаємо, 31 липня на керуючу справами виконавчого комітету Херсонської міськради Катерину Гандзюк напали біля під’їзду її будинку. Невстановлений чоловік облив її концентрованою сірчаною кислотою, у результаті жінку госпіталізовано з хімічним опіком.
1 серпня Нацполіція перекваліфікувала кримінальне провадження, відкрите за фактом нападу на Катерину Гандзюк, за статтею Кримінального кодексу «замах на вбивство, вчинений з особливою жорстокістю», зважаючи на інформацію про ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, отриманих постраждалою.
3 серпня у Нацполіції заявили, що затримали Миколу Новікова як особу, яка обгрунтовано підозрюється у нападі на Гандзюк. 6 серпня Херсонський міськсуд заарештував його до 1 жовтня. Однак Катерина Гандзюк заявила, що не впізнала Миколу Новікова як нападника.
Адвокат постраждалої Євгенія Закревська заявила, що Нацполіція розслідує напад на Гандзюк паралельно з СБУ, однак поліція не надала матеріали «своєї» справи в СБУ, чим свідомо гальмує слідство.
22 серпня суд звільнив Миколу Новікова з-під варти, оскільки правоохоронці визнали, що він не причетний до нападу на Гандзюк.
Згодом про підозру у нападі повідомили пяти особам: В’ячеславу Вишневському, Віктору Горбунову, Володимиру Васяновичу, Сергію Торбіну і Микиті Грабчуку. Усі вони є колишніми учасниками АТО та членами Української добровольчої армії.
22 серпня речник Нацполіції Ярослав Тракало повідомив, що четверо з п’яти підозрюваних у нападі на Гандзюк зізналися у скоєнні злочину.
Херсонський міський суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для чотирьох із пяти підозрюваних у скоєнні нападу на Катерину Гандзюк. П’ятого підозрюваного, В’ячеслава Вишневського, суд вирішив взяти під цілодобовий домашній арешт до 20 жовтня.
13 вересня Апеляційний суд Херсонської області залишив без змін запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для трьох підозрюваних у нападі на радницю міського голови Херсону і активістку Катерину Гандзюк. Ще одному підозрюваному суд змінив запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.
