Міжнародний Суд ООН у Гаазі 18-27 вересня проведе слухання по справі України проти РФ «Щодо звинувачень у вчиненні геноциду відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього». Особливість процесу уже в тому, що в головному суді ООН зустрінуться дві воюючі сторони, які не взаємодіють одна з одною ані на політичних, ані на дипломатичних майданчиках. Більше того, в спір втрутились 32 інші держави, і це безпрецедентно.
Про це повідомляє Deutsche Welle.
Спір стосується «тлумачення, застосування та виконання Конвенції 1948 року про запобігання злочину геноциду і покарання за нього», зазначено в позові української сторони. Офіційний Київ подав заяву до Міжнародного суду ООН 26 лютого 2022 року – через два дні після початку повномасштабного військового вторгнення РФ.
По-перше, українська сторона категорично заявляє, що на її території не було геноциду, через який Росія, за словами її президента Володимира Путіна, вторглася в Україну. «Російська Федерація неправдиво стверджує, що в Луганській і Донецькій областях України мали місце акти геноциду, і на цій підставі визнала так звані «Донецьку народну республіку» та «Луганську народну республіку», а потім оголосила й розпочала «спеціальну військову операцію» проти України», – ідеться в позові.
По-друге, Київ просить суд «установити, що Росія не має законних підстав вживати заходів на території України і проти неї з метою запобігання та покарання за нібито геноцид».
По-третє, українська сторона сама звинувачує РФ у «плануванні актів геноциду в Україні» і стверджує, що Росія «навмисно вбиває представників української національності та завдає їм серйозних каліцтв».
На майбутніх слуханнях йтиметься про юрисдикцію суду і прийнятність скарги України. Російська сторона висунула попередні заперечення і представить їх 18 вересня.
Одна зі сторін – традиційно це відповідь – може оскаржити юрисдикцію суду у справі або заявити, що суд не може розглядати справу з інших причин, пояснили в пресслужбі Міжнародного суду ООН. У разі такої сторони висуває заперечення проти юрисдикції суду або прийнятності скарги, а суд передбачає розгляд по суті. Інші сторони пропонуються відповісти на ці заперечення. Письмові заяви будуть опубліковані судом у перший день слухання, що допоможе краще досягти їхньої позиції, кажуть експерти. А втім, позиція України і так зрозуміла, а ось які аргументи наведе Росія – поки що невідомо.
Тоді суд заслухає сторони і винесе рішення. Якщо він визнає, що має юрисдикцію і що позов є повністю або частково прийнятим, розгляд по суті відновитися. В іншому випадку процес завершиться. Цей етап слухань триватиме до 27 вересня, але рішення про юрисдикцію буде винесено пізніше. Чи розглядати справу по суті – вкрай важливо ще й тому, що це вплине на забезпечувальні заходи, які хочуть і суто юридично, але є чинними. Якщо суд погодиться з РФ і визнає, що не має юрисдикції, то забезпечувальні заходи будуть скасовані.
Участь у засіданні візьмуть 26 із 27 країн Євросоюзу – всі, крім Угорщини, а також Ліхтенштейн, Норвегія, Канада, Великобританія, Нова Зеландія та Австралія. Чехія і Словаччина, Люксембург і Швеція, а також Канада й Нідерланди виступають парами.
***
24 лютого 2022 року президент РФ Володимир Путін заявив про проведення «спеціальної військової операції» на окупованому Донбасі. Росія завдала ракетних ударів по території України і розпочала пряме повномасштабне вторгнення на чотирьох напрямках. Збройні сили України дають відсіч ворогові: план бліцкрігу – захопити Київ за два-три дні – провалився, російська армія відступила від столиці, зазнала нищівної поразки на Харківському напрямку, у листопаді 2022 року ЗСУ звільнили Херсон і правобережжя області. Російські військові вчиняють тисячі воєнних злочинів та злочинів проти людяності на всій території України.
Центр журналістських розслідувань веде щоденну хроніку Війна Росії проти України на всіх майданчиках: YouTube, Facebook, Telegram, Twitter
