Казахстан ввів експртний контроль на 106 видів товарі, що експортуються до Росії, які можуть бути використані у військових цілях. Зокрема це електрочіпи, мікроелектроніка та дрони. Обмеження відіб’ються і на компанії «Робоавиа», про яку йдеться у розслідуванні Центру журналістських розслідувань »Хто ставить на крило кримські безпілотники у війні проти України». «Робоавиа» розробляє і випускає безпілотники типу «літаюче крило» і має в Казахстані виробничі майданчики.
Про обмеження повідомив віце-міністр торгівлі та інтеграції Казахстану Кайрат Торебаєв.
«Ми експортуємо всі товари, крім тих, що належать до війни – на них накладено обмеження. Це 106 найменувань товарів – їхній експорт ми повністю заборонили. Вказані 106 найменувань товарів не виробляються в Казахстані, а раніше реекспортувалися через Казахстан. Імпорт до Казахстану здійснюється, але експорт — ні. Вони (виробляються) не лише на Заході, а й в інших країнах», – цитує Торебаєва агентство Kaztag.
У міністерстві торгівлі та інтеграції Казахстану поточнили, що «заборони на експорт будь-яких товарів до РФ у зв’язку з антиросійськими санкціями не встановлювалися», проте для товарів подвійного призначення встановлено експортний контроль, необхідне отримання відповідної ліцензії під час експорту, імпорту та транзиту.
Казахстан, як відомо, є одним із найбільших каналів так званого «паралельного імпорту» – постачання технологій та товарів, заборонених для продажу Росії санкціями США, ЄС та інших країн.
Про кримського виробника безпілотників, який довгий час отримував комплектуючі через Казахстан Центр журналістських розслідувань писав у матеріалі «Хто ставить на крило кримські безпілотники у війні проти України».
Компанія «Робоавиа», була зареєстрована у Сімферополі у 2015 році авіамоделістами клубу, що діяв на базі аеродрому «Заводське». Того ж року у Казахстані, в місті Шимкент реєструється Товариство з обмеженою відповідальністю «СП «Roboavia». Засновники ті ж самі: Віктор Андрєєвіч Вєлєсік, який має громадянство РФ, та українець з Криму Максим Красюк.
Як вбачається, вирішальним моментом реєстрації компанії у Казахстані була можливість отримувати там комплектуючі із західних країн.
У 2018 році «Roboavia» запустила завод із серійного виробництва безпілотників у Шимкенті. БПЛА «Sapsan–3000» вже мав електричний двигун західного виробництва. Отже, «Roboavia» в Казахстані легко отримувала електродвигуни та мікроелектроніку для своїх БПЛА з країн ЄС та США. Канал їхнього постачання в Росію чи окупований Крим через Казахстан був налагоджений, отже проблеми з обходом санкцій не було.
У 2022 році «Робоавиа» змінила структуру власності: 90% уставного капіталу тепер належить 72-річній росіянці з Ростова Людмілє Гуровой, а її син Роман Гуров став гендиректором. У липні 2023 було оголошено про будівництво нового заводу «Робоавиа» в Аксайському районі Ростовської області, що вироблятиме 1 100 БПЛА на рік. Обсяг інвестицій – 500 млрд. рублів. Непрозоре фінансування і персони нових номінальних власників компанії дозволяють вважати, що реальний контроль над компанією перейшов до верхівки силових структур РФ.
Відеоверсію розслідування дивіться тут:
***
24 лютого 2022 року президент РФ Володимир Путін заявив про проведення «спеціальної військової операції» на окупованому Донбасі. Росія завдала ракетних ударів по території України і розпочала пряме повномасштабне вторгнення на чотирьох напрямках. Збройні сили України дають відсіч ворогові: план бліцкрігу – захопити Київ за два-три дні – провалився, російська армія відступила від столиці, зазнала нищівної поразки на Харківському напрямку, у листопаді 2022 року ЗСУ звільнили Херсон і правобережжя області. Російські військові вчиняють тисячі воєнних злочинів та злочинів проти людяності на всій території України.
Центр журналістських розслідувань веде щоденну хроніку Війна Росії проти України на всіх майданчиках: YouTube, Facebook, Telegram, Twitter
