Багаторічна боротьба за скасування закону про ВЕЗ Крим таки увінчалась успіхом. Закон, який дискримінував громадян України з Криму та дозволяв українським олігархам вести бізнес в Криму попри західні кримські санкції, таки скасували. Разом з цим Україна кардинально змінила правила перевезення речей через адміністративний кордон з окупованим Кримом.
Ганебна частина цієї історії почалась 16 грудня 2015 року, коли Кабінет Міністрів України на чолі з Арсенієм Яценюком, під тиском Громадянської блокади поставок товарів на окуповану Росією територію Криму, прийняв постанову № 1035. Нею було обмежено переміщення через адмінкордон з Кримом окремих товарів і послуг в обидва боки.
Постановою було визначено перелік речей, які можна провозити через адмінкордон. У переліку не було звичних речей, які люди, тікаючи від російської окупації і переїжджаючи на вільну територію України могли б взяти з собою. Наприклад, побутову техніку, комп’ютери, меблі, книги — усе те, що переселенцю не треба було б купувати, аби влаштуватись на новому місці. Як нам багатьом думалось — тимчасово.
Натомість уряд визначив куций перелік дозволеного для перевезення. Там було тільки 23 позиції, серед яких ну дуже потрібні для вимушеного переселенця речі.
Такі як друкарська машинка, портативний телевізор чи бінокль, один переносний радіоприймач, одна плівка для фотоапарату та інші речі.
Кримські правозахисники визначили цей перелік як дискримінаційний щодо громадян України з Криму і вирішили судитись із Урядом за його скасування. адвокатка, правова радниця Громадського центру правосуддя Юлія Лісова, переселенка з Криму, подала до суду позов з вимогою скасувати пункт перший постанови Уряду, яким встановлено обмеження для перевезення речей із Криму. Таке рішення вона прийняла після того, як на адмінкордоні їй не дозволили провезти особисті речі сім’ї.
«Мені заборонили провозити мікрохвильову піч та інший прилад для сушіння овочів та фруктів. Це були дві коробки, побутова техніка. Прикордонники саме обґрунтовували заборону рішенням Уряду про те, що ці речі не підпадають під перелік речей, які можна вивезти», — розповіла Юлія Лісова.
Юлія Лісова, адвокатка, правова радниця Громадського центру правосуддя Фото: investigator.org.ua
У червні 2017 року Київський апеляційний адміністративний суд скасував дискримінаційний пункт постанови Кабміну. З того моменту митники вже не мали права звірятися з діючим раніше переліком.
«Змінив суд, який сказав, що ця постанова в цій частині не є дійсною. І тоді митники на КППВ стали застосовувати лише положення митного кодексу, який має обмеження щодо кількості провезення багажу. Там є обмеження стосовно не більше 50 кг особистих речей. І зникла ця необхідність звірятися з не дуже розумним переліком речей», — сказала Лісова.
Однак уряд, який вже двічі змінився, не здавався і подав касаційну скаргу. І лише у січні 2021 року Верховний Суд підтвердив рішення попередніх інстанцій та визначив, що кримчани мають таке ж право користування власним майном, як і інші громадяни України, а тому такі нормативно-правові акти уряду є незаконними.
Чому стала можливою ця відверто дурнувата і несправедлива, зате корупційно містка постанова Кабміну 1035? Тому що вона була прийнята відповідно до дискримінуючого кримчан закону «Про створення вільної економічної зони «Крим». Того самого закону, який дозволяє українським олігархам мати бізнес із окупантами, під заклики українських політиків до Заходу посилювати санкції за Крим.
Громадянська блокада Криму Фото Facebook Ельвіни Сеітбулаевої
Цей закон усіх громадян України в Криму і Севастополі визнав нерезидентами у власній країні, чим обмежив доступ до багатьох державних послуг, а найбільше — до банківських. Після зміни влади в Україні, в кінці 2019 року, Нацбанк, не чекаючи скасування ЗУ про ВЕЗ-Крим, зняв обмеження для кримчан.
Змінилась і економічна політика щодо окупованого Криму. Після кропіткої праці правозахисників, кримських політиків та громадських діячів 1 липня 2021 року Верховна Рада скасувала закон про «ВЕЗ-Крим». У низку законів були внесені зміни, які спричинили і докорінний перегляд самого принципу регулювання перевезення речей через адмінкордон. Законодавці прийняли пропозиції правозахисників.
Таким чином, відбулася принципова зміна: раніше було можна провезти тільки те, що дозволено. А тепер можна те, що не заборонено. За новими нормами закону, рішення про перелік заборонених до переміщення речей приймає не уряд, а міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Це правильно, бо це звичайна правова позиція стосовно звичайних громадян. Усі люди можуть робити те, що не заборонено законом. З наказом Міністерства і переліком заборонених речей можна ознайомитись на його сайті.
Наказ Мінре встановлює норму перевезення грошей через адмінмежу з окупованим Кримом. Сума не повинна перевищувати 100 тисяч гривень або еквівалент цієї суми в іноземній валюті на добу. Але це — не в рублях! дерев’яні країни-агресорки до перевезення заборонені НБУ.
Сума дозволених до провезення коштів тепер зменшилася. Раніше можна було одній людині взяти з собою еквівалент 10 тисяч євро. Якщо людина, наприклад, продала нерухомість і хоче користуватися отриманими коштами на вільній території України, то ввезти усю суму одразу їй може бути складно. Але, зауважте, обмеження діє на 1 добу.
Водночас, якщо грошей таки більше дозволеного — потрібно надати прикордонникам документ, який підтверджує походження коштів. Але треба мати на увазі, що Україна не визнає документи, видані незаконно створеними Росією органами влади у Криму чи ними посвідченими.
«Можливе вивезення більшої кількості грошей, але за наявності підтверджуючих документів. Але ми знаємо загальне правило, що документи, які видані в Криму — не мають юридичної сили. І тут також люди можуть зіткнутися з тим, що у них буде на руках договір купівлі-продажу в Криму, засвідчений місцевими органами влади, але прикордонники можуть не прийняти їх. Сказати, що це за бумажки ви показуєте», — каже Лісова.
Чи визнаватимуть контрольні органи відповідні документи, видані окупаційною «владою» чи кримськими банками, в наказі не вказано. Тож цей момент вимагає додаткового регулювання та роз’яснення з боку відповідних органів України.
Наразі Мінреінтеграції визначається, чи визнавати документи, видані окупаційними кримськими банками на підтвердження походження коштів, які ввозяться з окупованого Криму на підконтрольну територію України. Про це повідомила віце-прем’єр-міністр — міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук, відповідаючи на запитання кореспондента Центру журналістських розслідувань під час презентації ДП «Український Національний центр розбудови миру».
Презентація Центру розбудови миру, 15.12.2021 Фото: investigator.org.ua
Вживані товари, відтепер можуть завозитися на окуповану територію без обмежень з боку українських органів. За окупантів не ручаємось. А от завозити з Криму на вільну територію можна товари, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10 тисяч гривень та вагою не більше 75 кг на одну особу.
При цьому харчів можна перевезти не більше 2 кг кожного найменування, а непродовольчих товарів — не більше 2 одиниць кожного найменування.
Якщо людина покидає Крим як місце проживання, то вона буде везти з собою багато речей. Наказ дозволяє вивезти речі з ознаками вжитку, необхідні для облаштування на новому місці проживання, включаючи меблі, побутову техніку та інші предмети домашнього вжитку.
Тепер про перелік товарів, заборонених до перевезення через адмінмежу Криму з Херсонщиною. Він чіткий і зрозумілий. Не провозьте зброю і боєприпаси, військові товари, наркотики, радіокеровані прилади, будматеріали й корисні копалини,
промислове устаткування, агітаційні матеріали країни-агресора та інше.
І ще одна приємна новина. На КПВВ «Чонгар» та «Каланчак» встановлюють рентгено-телевізійні інтроскопи, якими будуть перевіряти що за вантаж людина провозить. Тобто, у ваших речах будуть порпатися руками тільки у виключних випадках. Решту зробить техніка.
Прикордонники закликають уважно готуватись до перетину адмінмежі та заздалегідь викладати заборонені для перевезення предмети та речовини, аби уникнути «неприємних ситуацій».
