Ольга Чернишова – власниця єдиного магазину в одному з прибережних районів Херсона. Крім цієї крамнички, у радіусі кількох кілометрів навколо більше нічого не працює. Її клієнти пережили 9 місяців окупації, повінь внаслідок підриву росіянами дамби Каховської ГЕС та обстріли, що не вщухають тут вже понад рік. Жінка знає всіх своїх покупців у обличча, адже їх у навколишніх домах залишилось лише кілька десятків.
Життя тут складно назвати комфортним, адже у деяких будинках відсутнє електропостачання, в деяких вода і майже у всіх – тепло. Українські комунальники намагаються полагодити комунікації, але росіяни вперто луплять по них знов і знов. До того ж, територія навколо повністю прострілюється з лівого берега, танки б’ють сюди прямою наводкою та іноді навіть залітають ворожі FPV-дрони.
Розбомблені будинки в районі херсонського річпорту
Зустріти когось у цьому районі на вулиці практично не реально. Єдине місце, де є шанс із кимось поспілкуватись, – це вже згаданий нами магазин, що є одночасно і крамницею, і клубом, і аналогом соцмереж, адже місцеві обмінюються тут між собою свіжими новинами. Щоб врятуватись від самотності й тяжких думок, дехто навіть намагається займатись садівництвом і вирощувати квіти під прицілом російської артилерії.
- Ось тут люди перед своїм будинком посадили рози. Їм в дім прилітало 4 чи 5 разів, а вони перечікують обстріл та виходять поратись в цьому квітнику. Влітку тут знову все буде квітнути! – заначає Ольга Чернишова.
За “будинком з розами” починається річка, за річкою – російські позиції. Пані Людмила одна з останніх його мешканців і єдина, хто живе тут постійно. Молодь звідси виїхала, пенсіонери, які відмовились виїжджати, – померли або були вбиті російською артилерією.
Чоловік пані Людмили перед війною зліг з інсультом, тому евакуйовуватись зі своєї квартити подружжя відмовилось навіть під час повені, яку влаштували росіяни, підірвавши дамбу Каховської ГЕС. Звісно, вода і постійні обстріли зруйнували всі комунікації, що вели до їхнього будинку. Тепер без опалення волога піднімається з першого поверху та осідає на стінах чорною пліснявою. Щоб якось зігріти себе, квартиру та кішку Василісу, пані Людмила гріє на газу цеглину, яка потім нагріває повітря в кімнаті. За її словами, жінка звернулась до всіх можливих інстанцій, але в її будинку досі немає ані електрики, ані опалення.
Цеглина та газова духовка – “опалення” по-херсонськи
Звичайно, емоції людей, що змушені зимувати без опалення і досить часто з відсутнім водо- та електропостачанням, зрозуміти не складно. Але в Херсоні, за умов нещадних обстрілів, часто комфорт одних може коштувати життя іншим. Цей принцип на собі відчула пані Юлія, яка вже багато років працює оператором устаткування в котельні, що забезпечує теплом кілька районів Херсона. Від її робочого місця, що знаходиться на узбережжі Дніпра, до позицій росіян лише кілька кілометрів. Це зумовлює постійну “увагу” окупантів саме до цього об’єкта. Ця котельня обстрілювалась кілька разів, востаннє – у переддень Нового року. Наслідки цього удару робітники намагаються ліквідувати й досі. Тоді росіяни пошкодили не лише устанкування, а й поранили працівників.
- Мене було поранено. Я три тижні пролежала в лікарні, бо після обстрілу отримала важку контузію, струс мозку та забої. Але знову вийшла на роботу. Хтось же її має виконувати, інакше без нас це все зупиниться, – розповідає Юлія.
Звичайно, за таких умов досить складно знайти охочих працювати в комунальних службах Херсона. Наразі дефіцит лише операторів пунктів опалення тут становить понад 20 осіб. Є такі котельні, що теоретично можна запустити просто зараз, проте немає жодного охочого в них кочегарити. У деяких будинках відновити опалення можливо, проте в них залишилось лише кілька квартир, в яких хтось мешкає. Для запуску теплопостачання тут необхідна наявність “гарантійного листа”, що неябияк дивує херсонців.
Старший оператор херсонської котельні, пані Юлія, демонструє наслідки російських обстрілів
Такі “гарантійні листи” справді існують, ось тільки мають дещо іншу назву, а саме “Акт готовності будинку до прийняття теплоносія”. Видача цього документу є звичайною практикою і до війни цим займались голови ОСББ. Зараз більшість із них виїхали з міста, тож оформити “гарантійні листи” містяни мають самостійно. Без його наявності, згідно з законом, ніхто не може надати будинку тепло. Ситуація ускладнюється браком кадрів, тому спеціаліста, який проведе обстеження мереж, мешканці мають шукати самостійно. Тобто знайти такого собі “сантехніка швидкого реагування”, якого буде закріплено за конкретним будинком.
“У нас величезний брак робітників, зокрема у Херсонтеплоенерго. Ми просто фізично не можемо надавати весь комплекс послуг, як це було раніше”, – зазначає Сергій Орєхов, заступник Голови Херсонської МВА.
Працівники Херсонтеплоенерго ремонтують тепломережу під час російського обстрілу
Треба зазначити, що переважна більшість житлових будинків у місті опалюється, і зазначені проблеми існують лише в районах, що найжорсткіше обстрілюються росіянами. Херсонці до цієї ситуації ставляться по-філософські, адже й зима цього року поки що на їхньому боці – за два місяці суворі морози тримались лише кілька днів, а температура у січні часом піднімалась до +14С.
Також місцеві скаржаться на те, що минуло вже 8 місяців після підриву росіянами дамби Каховської ГЕС, а вони досі не отримали компенсацію за пошкоджене житло. Пані Людмила за програмою “єВідновлення” мала отримати 200 тисяч гривень на ремонт у квартирі, проте гроші затримують.
Та в цьому, виявляється, також ніякої “зради” немає. Справа в тому, що, згідно з чинним законодавством, виплати грошей через “єВідновлення” неможливо здійснювати в зоні активних бойових дій, а саме у такій зоні перебуває місто Херсон. Тут держава діє досить прагматично, не виділяючи кошти на ремонти в оселях, що можуть повторно бути пошкоджені росіянами.
До того ж “єВідновлення” не є програмою, кошти на яку виділяються з міського бюджету, тож Херсонська МВА до їх розподілу ніякого відношення не має. Чиновники допускають, що після виведення Херсона із зони активних бойових дій, суму виплат буде додатково проіндексовано і пані Людмила отримає на ремонт не 200 тисяч гривень, а більше. Проте це стане можливо, лише коли росіяни припинять перетворювати місто на попіл та безлюдну пустку.
Ольга Чернишова з постійною клієнткою на фоні розбомбленого магазину
Серед інших живих істот, людина відрізняється здатністю пристосовуватися до всіх можливих умов. Херсонці за останні роки довели, що можуть жити за умов неможливих. Щоранку, не зважаючи на кілька прицільних влучень російської артилерії, магазин пані Ольги відкриває свої двері тим небагатьом, хто стоїчно переносить усі негаразди життя в Херсоні. Тримаються й місцеві комунальники. Вони роблять усе, щоб забезпечити місту можливий комфорт. А головне – зазначають, що не залишать херсонців сам-на-сам із зимою й негодою, навіть при загрозі для власного життя.
