Прислужники оккупантов в Мелитополе, Новой Каховке, Геническе и Херсоне

В Херсонской и Запорожской областях, традиционно считающихся русскоязычными регионами, марионеток и прислужников российских оккупантов оказалось не так много, как ожидали в Кремле и на Лубянке. Планы создания очередной фейковой «республики» в Херсоне провалились, а мир почти каждый день видит мощные акции протеста под украинскими флагами, гражданское сопротивление вооруженным оккупантам и непризнание «освободителей». 

В то же время из тени выползли и агенты Кремля. Среди них и фигуранты расследований ЦЖР, которых СБУ почему-то в упор не видела все эти годы. Сейчас они, выслуживаясь перед русскими нацистами, противодействуют мирным собраниям и составляют списки неблагонадежных, которых похищают и держат в тайных тюрьмах.

Российская военная техника движется в сторону Херсонской области. Крым, Армянск 24.02.2022 Фото: Reuters

За три тижні агресії Росії проти України окупанти не змогли суттєво просунутися вглиб території нашої країни чи взяти під контроль хоча б одне місто-мільйонник. На півдні, куди військові сили окупантів зайшли з Криму, їм вдалося захопити поки що єдиний обласний центр — Херсон. Маємо надію, що ненадовго.

Мешканці міст і сіл Херсонщини постійно влаштовують багатотисячні мітинги за Україну, показуючи окупантам, що їм тут аж ніяк не раді. Цивільні люди героїчно виходять проти озброєних російських військових, захищаючи свою землю.

Акція протесту мешканців Херсону проти російськрї окупації, 13.03.2022 Фото: facebook.com/vgoru

Для придушення цих масових акцій з Криму вже нагнали бійців Росгвардии і СОБРа, які влаштовують безладну стрілянину під час мирних акцій.

Наміри окупантів розіграти на Херсонщині сценарії Донбасу зі створенням квазі республіки з тріском провалилася. Всі міфи російської пропаганди про те, що український південь спить і бачить себе в Росії, розвіялися. Ніхто не зустрічає окупантів з квітами і не віддає ключі від міст. Навпаки — люди щодня і масово протестують.

Фото: RFE/RL

Загалом же російська окупація частини півдня України виглядає дуже дивно. В’їзди та виїзди у міста і села російські військові тримають під жорстким контролем. Ніхто не може без їхнього дозволу їх покинути чи відвідати. Тих, хто ризикнув самовільно пересуватись, можуть запросто розстріляти. Солдати «вєлікой Росії» заходять у села і безкарно мародерствують. Однак ні своїх адміністрацій, ні військових комендатур Росія не встановлює.

Майже у всіх заблокованих російською армією містах і селах Херсонської та Запорізької областей діють українські органи місцевого самоврядування. Вони, а не окупуюча країна, займаються життєзабезпеченням людей, фінансуючи видатки зі своїх бюджетів.

Водночас у кількох містах минулого тижня вигулькнули прислужники окупантів, які називають себе представниками нової адміністрації і обіцяють людям золоті гори у складі Російської федерації. При цьому військові чи уряд Росії офіційно їх не проголошують своєю окупаційною адміністрацією.

Окупований Мелітополь

Володимир Рогов. Колаборант, поплічник російської армії в окупованому Мелітополі, який називає себе членом «ради військово-цивільної адміністрації Запорізької області».

Має телеграм-канал, на якому поширює російську пропаганду та фейки щодо дій української армії. Радіє захопленню міста та називає його «звільненням».

Володимир Рогов, колаборант

«Армия освобождения вам не враг. Ее задача — разоружение боевиков Зеленского и зарубежных хозяев. Облегчение положения населения, с 2014 года находящихся под властью террористов с майдана», — говорив Рогов.

Ніякої окупаційної «військово-цивільної адміністрації Запорізької області» насправді не існує. Є легальна українська, у вільному обласному центрі. Але це не заважає російським пропагандистам величати Рогова представником нової влади і поширювати його заяви та нездійснені обіцянки про списання боргів та кредитів.

Між тим у Мелітополі ініціативу перехопив місцевий клан проросійських політиків із впливової родини Балицьких. 11 березня окупанти викрали мера міста Івана Федорова. Так звана «генпрокуратура ЛНР» звинуватила його у співпраці з «Правим сектором». Щодня тисячі мешканців міста протестують і вимагають звільнення Федорова. 16 березня його було звільнено.

Федорова

Иван Федоров, городской голова Мелитополя Фото: wikipedia.org

На другий день після викрадення чинного міського голови у мережі з’явилося відеозвернення Галини Данильченко, депутатки міської ради Мелітополя від Опозиційного блоку.

Вона закликала «підлаштуватись під нову дійсність», «не брати участь в екстремістській діяльності», тобто, в проукраїнських мітингах, та повідомила про створення «Комітету народних обранців», який має перебрати на себе функції органу влади, що є порушенням Конституції.

Галина Данильченко, колаборант

Данильченко тісно пов’язана з Євгеном Балицьким, колишнім народним депутатом та бізнесменом, керівником фракції Опозиційного блоку у Запорізькій обласній раді. Родина Балицьких має неабиякий вплив у місті. Данильченко керує Мелітопольським заводом підшипників ковзання, бенефіціарними власниками якого є Євген Балицький та його батько, і була помічницею нардепа Балицького у Верховній Раді минулого скликання.

Звернення до мешканців окупованого Мелітополя Данильченко зачитала в ефірі телеканалу МТВ+, який належить Балицьким. Канал припинив мовлення, однак з перших днів окупації міста почав ретрансляцію російського каналу.

Депутати міської ради Мелітополя звернулися до генпрокуратури щодо відкриття провадження за ознаками державної зради у діях представників партії Опозиційний блок. Того ж дня Запорізька обласна прокуратура повідомила Данильченко про підозру у державній зраді.

Тим часом у Мелітополі продовжуються репресії. Після закінчення мітингу за звільнення Федорова окупанти викрали громадську діячку Ольгу Гайсумову, яка координує акцій проти російської окупації. 13 березня російські військові викрали голову Мелітопольської районної ради Сергія Прийму.

Нова Каховка

Міська рада Нової Каховки була захоплена російськими військовими 25 лютого. При цьому у сусідньому місті — Каховці — немає постійної присутності російських військ. Тут діє мер і міська рада, а мешканці проводять проводять проукраїнські мітинги. Хоча інколи окупанти у Каховку навідуються.

9 березня до міської ради зайшли російські військові, а з ними — і підприємці Володимир Леонтьєв та Віталій Єфименко, яких, як стверджує громадський активіст Андрій Калов, представили як «нову тимчасову адміністрацію».

Володимир Леонтьєв, фото: visti.ks.ua

Каховська міська рада заперечила існування в своєму приміщенні якоїсь сторонньої адміністрації — тут працює тільки обрана громадою міська влада.

Однак російська комендатура існує — у Новій Каховці. Вона ніяк офіційно військовими чи урядом Росії не заявлено, і таблички там немає. Але саме звідси окупанти контролюють, окрім Каховки, ще і Таврійськ — місто, в якому знаходиться Каховська ГЕС та головна споруда Північно-Кримського каналу. Тут є комендант, який видає заборони на мирні зібрання і пересування мешканців, однак прізвище сйого на листівках чомусь не вказують.

Центр журналістських розслідувань отримує інформацію від багатьох мешканців тимчасово окупованих територій, в тому числі і з каховського регіону. Різні люди однаково кажуть, що Леонтьєв та Єфименко — посіпаки окупантів і їх умовно називають комендантами. Який їхній статус в окупаційній адміністрації — нікому невідомо. Але сумнівів у тому, що ці люди — колаборанти, у нас немає.

Володимиру Леонтьєву — 58 років. Колишній замполіт радянської армії після відставки працював у керівництві кількох великих підприємств на Херсонщині.

Серед них — акціонерне товариство «Чумак», де на початку нульових він був фінансовим директором та заступником гендиректора.

Як пишуть херсонські медіа, Леонтьєв був звільнений через те, що організував у Донецьку підпільний цех з виробництва «лівого» кетчупу «Чумак» і соняшникової олії тієї ж марки.

У 2011 році Леонтьєва звинувачували у розкраданні майна Новокаховського заводу будівельних матеріалів. Однак у судовому реєстрі немає продовження ні першої, ні другої історії. Ми намагались зв’язатись із Леонтьєвим, але нам це не вдалося ні телефоном, ні в переписці.

Про іншого посіпаку окупантів — Віталія Єфименка інформації зовсім мало. Місцеві називають його «кримінальним авторитетом» з кличкою Єфім. Волонтер Андрій Калов пише, що Єфіменко вже пообіцяв розправи над проукраїнськими активістами. Інші кажуть про складання списків неблагонадійних, а також про те, що СІЗО у Новій Каховці переповнене викраденими людьми.

12 березня у Каховці зник журналіст Олег Батурін. Він вийшов на 20 хвилин з дому на зустріч зі знайомим, що мала відбутись неподалік дому — біля автостанції. Пішов — і не повернувся. Саме у той час біля автостанції були помічені російські військові.

Батурин

Олег Батурин Фото: Facebook

В останні перед зникненням дні Олег Батурін писав на своїй сторінці в фейсбук про формування окупаційної адміністрації у Новій Каховці і про Володимира Леонтьєва, якого називають новим «гауляйтером» обох Каховок. Одна із версій викрадення Олега пов’язана саме із цими публікаціями.

Генічеськ

У Генічеську, який став першим окупованим містом Херсонщини, як і в більшості захоплених населених пунктів, діяли міський голова, міська рада та старостати. Всі — під українськими прапорами.

Зміни настали 12 березня, коли міський голова Олександр Тулупов, а слідом за ним — і його заступники та 11 із 16 старост склали повноваження.

У зверненні до громади Олександр Тулупов повідомив про неможливість «здійснювати повноваження як представники українського органу місцевого самоврядування».

Відомо, що рішення було прийняте Тулуповим після зустрічі з представниками російських окупантів, які вимагали або співпрацю, або відставку.

Бажаючі очолити окупаційну адміністрацію Генічеська проявились і раніше.

Олександр Пінаєв, депутат Генічеської міської ради від партії «Ліва опозиція». З 2010 по кінець 2012 року був міським головою Генічеська, і, схоже, не проти був повернутись у крісло при окупантах. З першого дня російського вторгнення Пінаєв активізувався у соцмережах: повідомляв про спілкування з якоюсь «новою адміністрацією», закликав цивільних виходити з підвалів, а українським військовим — здаватися.

Херсонська обласна прокуратура відкрила кримінальне провадження щодо депутата, який публічно закликає сприяти російським військам. А от окупанти старань Пінаєва не оцінили.

У останній тиждень у Генічеську і об’явився Сейтумер Німетуллаєв, колишній глава райдержадміністрації і головний регіонал, який втік у Крим. У 2014 році Німетуллаєв прихистив окупантів у своєму готелі на Чонгарі, де тримав і ринок. Щодо нього були відкриті кілька кримінальних проваджень — і за сепаратизм, і за незаконне заволодіння землею, однак у жодній із цих справ до вироку так і не дійшло.

Сейтумер Ниметуллаев Фото: veteransrussian.ru

Напередодні вторгнення Сейтумер Німетуллаєв висунув претензії своїм партнерам, яким залишив на зберігання землі та бізнес у районі. Повернення Німетуллаєва після окупації району було очікуваним, йому прочили і повернення у владу, щоправда, мова була про цілу область, однак із Херсонською народною республікою не склалось.

А в публічний простір вийшов син Сейтумера Німетуллаєва — Рустем, на якого записаний кримський бізнес колаборантів.

Тональність звернення Німетуллаєва-молодшого така, наче він уже отримав від Путіна ярлик на ханство. Однак оскільки гауляйтером того ж таки дня, коли Тулупов склав повноваження, було названо іншу особу, то, скоріш за все це бомбування словами в Інстаграмі було артпідготовкою до збирання земель і повернення бізнесу, які за роки відсутності Німетуллаєвих їхні партнери потроху прикарманили. Так, саме партнери, які лишились у владі, а не держава конфіскувала майно зрадника.

Отже, як стало нам відомо, 12 березня під час зустрічі Олександра Тулупова та його заступників з депутатами і старостами, після якої вони подали у відставку, до зали зайшов ще один біглий місцевий діяч — Геннадій Сивак, колишній дрібний підприємець, один з засновників маргінального проросійського проекту «Спас».

Геннадій Сивак

Широкій публіці більше відомий його спільник — Едуард Коваленко, якого кілька разів затримала СБУ і одного разу навіть посадила, але втрапив на обмін.

Геннадій Сивак чкурнув у Крим і став великим антиукраїнським експертом: коментував пропагандистським каналам і сайтам- сміттяркам

У 2014 році він крутився серед окупантів, величаючи себе вже лідером невідомої «Социал-патриотической ассамблеи славян». За даними Миротворця, брав участь у бойових діях на Донбасі.

Однак на день ефіру повідомлення про якийсь статус в окупаційній адміністрації та жодної публічної діяльності Геннадія Сивака у відкритому просторі не спостерігається. Слідкуємо далі.

Наразі найважливіше завдання російських військових і спецслужб на нових окупованих територіях — припинення цивільного опору, нейтралізація організаторів мітингів і активістів. Тут помічниками окупантів виступають агенти впливу, яких українські спецслужби, на відміну від журналістів та патріотичних організацій, чомусь не хотіли помічати.

Херсон

13 березня у Херсоні проходив черговий патріотичний мітинг проти окупації і планів «ХНР». і цього ж дня окупанти вивели на сонечко своїх посіпак, відомих усім агентів русского мира. Серед них бачимо фігурантку нашого розслідування — лідерку організації «Русіч» Тетяну Кузьміч, яка дякуючи окупації зіскочила з вироку за державну зраду, але ненадовго.

Тетяна Кузьміч

Виповз із тіні Володимир Сальдо, колишній мер Херсона, який попри проросійську діяльність зміг залишитись у політиці і навіть завів у міськраду свою фракцію. І чиновники поменше калібром, плюс люди з прапорами — купка маргіналів, ото й увесь антимайдан.

Депутати Херсонської міської ради від «блоку Сальдо» після цієї акції публічно відхрестились від свого лідера. Але Центр журналістських розслідувань нагадує СБУ про бездіяльність, яка дозволила Сальдо і таким як він повернутись в країну після 2014 року, завести у владу своїх людей і впливати на ситуацію місті і області. І саботувати, в тому числі, і створення тероборони Херсонщини.

А ми ж ще у 2017 році передавали СБУ записи розмов людини зголосом Сальдо, у яких йшла мова про свою співпрацю з ФСБ і замовлення на викрадення російських опозиціонерів, які втекли до України. Ці записи нам надав херсонський підприємець Денис Пащенко, у якого була настільки серйозна заруба Сальдо, що ексмер Херсона навіть потрапив до тюрми в Домінікані.

Наступний абсолютно відкритий агент Кремля, до якого у СБУ чомусь ніяк не дотягувалися руки — Кирило Стремоусов. Попри явну проросійську діяльність, починаючи з «русских пробежек» ще до Революції Гідності, і не знати які джерела доходу, Стремоусов зареєстрував інформаційну агенцію, випускав сайт і відеоконтент.

Вів політичну діяльність — був соратником Іллі Киви, в перервах — нападав на журналістів і застосовував зброю. І навіть тоді, коли він зі своїми людьми відбивав біля суду затриманого кримського колаборанта — євпаторійського депутата Осьмініна, ніякої відповідальності Стремоусов не поніс.

Кирилл Стремоусов Фото: YouTube

І ось тепер Стремоусов виконує творчі завдання від ФСБ, На його youtube-каналі 8 березня з’явилося відео нібито з допитом набіто викраденого Олександра Тарасова, юриста і учасника мітингів проти окупації. Він розповідає про співпрацю з СБУ, яка, начебто і організовує багатотисячні мітинги у Херсоні на підтримку України.

Скріншот з нібито відеодопиту Тарасова

Зрозуміло, що така заява мала б дискредитувати народний опір окупації. Людина, яка веде начебто допит і чий голос за кадром ми чуємо, видає себе за члена української радикальної групи. Але робить це сам Стремоусов. Відео очевидно постановочне. Як розповідає редактор видання МОСТ Сергій Нікітенко, Тарасов і Стремоусов — давні друзі.

«Тарасов і Стремоусов завжди співпрацювали і співпрацюють, починаючи з 2011–12 років. Не дивлячись на те, що Тарасов був в умовно патріотичному таборі, а Стремоусов в ватному. Вони були причетні до кошмарення спілки «Громада», херсонська кредитна спілка. У неї були невеликі фінансові проблеми, вони (Стремоусов та Тарасов — ред.) це роздули, змусили людей забирати кошти. Ніяких сумнівів, що відео — постановка у мене немає», — сказав Нікітенко.

Прокурора Херсонської області днями повідомила про підозру у державній зраді Стремоусову. Нагадаємо, що всі ці роки підстав для підозри у вчиненні цим агентом впливу цілого «меню» злочинів було предостатньо.

Інформаційна агенція “Центр журналістських розслідувань”
Kyiv Kyiv Ukraine