На покупку українського Сбербанку залишився єдиний претендент – банк Паритет, що належить управлінню справами президента Білорусі. Узгодження угоди з боку НБУ може перешкодити той факт, що один з головних акціонерів Паритету Віктор Шейман в даний час знаходиться під жорсткими санкціями США і країн Європи.
Про це пише російський Коммерсант, передає Центр журналістських розслідувань.
Як повідомили виданню в НБУ, бізнесмен Валерій Хорошковський, який претендував на покупку Сбербанку, не подав документи для узгодження угоди в Нацбанк.
«21 грудня 2017 року НБУ офіційно отримав необхідний пакет документів від управління справами президента Республіки Білорусь для покупки українського Ощадбанку через Парітетбанк», – уточнили в НБУ, зазначивши, що інших заявок на даний момент немає.
«З огляду на наявність у Сбербанку дочірньої структури в Білорусі, БПС-банку, угода дозволить хоча б часткове відновлення близько $1 млрд міжбанківських кредитів головної структури українського підрозділу», – зазначає видання і додає, що в ця сума враховує максимальну ціну угоди вище позначки в $170 млн.
Парітетбанк – 15-й банк Республіки Білорусь за розміром активів. 99,83% банку володіє управління справами президента Білорусі.
Сбербанк Україна належить російському Сбербанку і входить в топ-7 українських банків. Переговори про його продаж ведуться другий рік, проте активізувалися вони після введення Україною санкцій проти «дочок» російських держбанків навесні 2017 року, які були продовжені ще на год 6 березня 2018 року. Санкції забороняють українським банкам проводити операції на користь материнських структур.
Як повідомлялось, 2 серпня 2017 року американський президент Дональд Трамп підписав закон про нові санкції США проти Росії, Північної Кореї та Ірану. Новий закон, ухвалений переважною більшістю в палаті представників і Сенаті, посилює санкції щодо Росії і дає Конгресу США право блокувати рішення президента про їх скасування.
В кінці вересня 2017 року Мінфін США повідомив про введення нових санкцій проти енергетичного і банківського секторів економіки Росії, які були накладені за її агресію проти України. Зокрема, обмежувальні заходи, які набрали чинності з 28 листопада 2017 року, передбачають скорочення максимального терміну ринкового фінансування російських банків, які потрапили під санкції, до 14 днів, а нафтогазових компаній – до 60 днів. Крім того, заборонено продавати нові цінні папери, випущені російськими компаніями.
Під удар нових санкції в першу чергу підпадають такі великі російські банки, як «Сбербанк», «Внешэкономбанк», «Росэксимбанк» і «ВТБ Банк», а також російські енергетичні гіганти, включаючи «Газпром», «Лукойл» і «Транснефть».
26 січня 2018 року США розширили санкційний список проти Росії, введений через агресію РФ в Україні. В оновлений перелік увійшли 21 фізична особа і 21 компанія.
30 січня 2018 року Мінфін США оприлюднив список російських політиків, чиновників і олігархів, які так чи інакше пов’язані з президентом РФ Володимиром Путіним. У переліку – 114 чиновників і 96 олігархів (кожен з яких володіє активами від $ 1 млрд і вище). Список не є санкційним, за винятком тих осіб, хто раніше потрапив під обмежувальні заходи США. Сукупні статки російських мільярдерів, які стали фігурантами так званого «Кремлівського звіту» Мінфіну США, за день впали на $1,1 млрд.
18 лютого 2018 року держсекретар США Рекс Тіллерсон заявив, що Сполучені Штати розглядають можливість внесення ряду представників Росії до санкційного списку осіб, на яких поширюються обмежувальні заходи, введені США проти РФ.
2 березня 2018 року Дональд Трамп продовжив ще на рік дію указу президента США від 2014 року, відповідно до якого були введені санкції щодо Росії через анексію Криму та агресію на Донбасі.
