У 2022 році в Україні може розпочатися процес розселення місць компактного проживання (МКП) внутрішньо переміщених осіб з окупованих територій. МКП — це, зокрема, модульні містечка, які у 2014–2015 роках будував німецький фонд GIZ, а також санаторії та інші місця, де наразі мешкають переселенці.
Про це в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна» розповіла заступниця міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Інна Драганчук.
«Плануємо (відмовитися від місць компактного проживання, — ред), це стратегічне завдання. Загалом в Україні 150 таких місць, де проживає 6120 людей. Наразі місця компактного проживання — це або об’єкти, які нам у 2014 році стихійно забезпечували німці, або санаторії, які абсолютно не пристосовані до зимового перебування. Для того щоб забезпечити цих людей житлом, необхідно виділити щонайменше 2 млрд грн», — сказала Інна Драганчук.
За її словами, до кінця поточного року має бути відібрано кілька пілотних проектів, з якими розпочнеться розробка плану розселення місць компактного проживання.
«Скоріш за все це буде Кривий Ріг, Одеса і, можливо, третій — Київ. Далі на прикладі розселення цих трьох місць ми зможемо зрозуміти, як діяти щодо інших… Сподіваюся, що з другого кварталу 2022 року почнемо розселення в пілотних проектах», — додала заступник міністра.
Центр журналістських розслідувань у матеріалі «Життя у модулях: Чому переселенці сьомий рік живуть у тимчасових контейнерах» з’ясував, що гарантійний строк експлуатаціїї семи модульних містечок, наданий німецьким фондом, закінчився у 2018 році. Однак переселенці мешкають у металевих контейнерах і досі.
Згідно інформації Міністерства реінтеграції, станом на вересень 2021 року, в усіх семи модульних містечках проживає 1323 людини, з яких 377 – неповнолітні. Переважно це люди похилого віку чи та інші соціально незахищені категорії, які не можуть собі дозволити зняти окрему квартиру.
У 2019 році експерти благодійного фонду «Право на захист», який опікується переселенцями, зробили звіт про життя, зокрема, і в транзитних містечках. У шести з них зафіксували задовільний для проживання технічний стан. Виключення становив Кривий Ріг, де абсолютно в усіх модулях виявили плісняву, корозію металу та розгерметизацію. До того ж містечко знаходиться за 25 кілометрів від Кривого Рогу та поряд з одним із гірничо-збагачувальних комбінатів.
У доповіді Уповноваженої Верховної Ради з прав людини Людмили Денісової про реалізацію права переселенців на житло за 2020 рік омбудсман радила Міністерству реінтеграції розробити та подати на розгляд Уряду проєкт акту про визначення підстав та умов для переміщення переселенців із займаних ними тимчасових приміщень, а також розробити та впровадити механізм оцінки потреб у забезпеченні житлом, включивши ці дані до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
Нагадаємо:
- 28 жовтня 2021 року Кабінет Міністрів України схвалив стратегію інтеграції переселенців. Серед її завдань: створити умови для інтеграції ВПО; забезпечити повний доступ до освіти, до соціальних, адміністративних та інших послуг; створити умови для розвитку потенціалу ВПО на нових місцях проживання; вирішити елементарні соціальні потреби: від працевлаштування до забезпеченості житлом.
