Закон про вільну економічну зону «Крим» на окупованій території діє вже три з половиною роки. Практика його застосування породила для нього багато негативних визначень: дискримінаційний, корупційний, лобістський та навіть колабораційний. За перший рік існування фейкової зони на територію Криму було поставлено товарів на понад мільярд доларів. Потік цієї гуманітарної допомоги окупантам зупинила Громадянська блокада Криму, активісти якої виступали проти поставок українських товарів на окупований півострів. Тоді президент Петро Порошенко пообіцяв, що закон буде скасовано. Проте обіцянки голови держави затягнулися на два з половиною роки. Закон про вільну економічну зону «Крим» і досі діє, порушуючи права кримчан та забезпечуючи країну-агресора інвестиціями громадян країни-жертви.
Під час ухвалення закону про окупацію Донбасу поправка про скасування ВЕЗ «Крим» не була підтримана. Народний депутат та голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров наполіг на створенні робочої групи Комітету ВРУ з податкової та митної політики щодо внесення змін у закон про ВЕЗ «Крим». Перше засідання групи відбулося 9 лютого. Серед запрошених були правозахисники, експерти, громадські діячі та журналісти: координаторка Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник, юристка УГСПЛ Дар’я Свиридова, економічний експерт Фонду «Майдан закордонних справ» Юрій Смелянський, лідер Всеукраїнського правозахисного руху «Сила права» Андрій Сенченко, головна редакторка ІА «Центр журналістських розслідувань» Валентина Самар та інші. Представники громадських організацій наполягали – закон треба негайно скасовувати, а необхідні для регулювання податкового, валютного, міграціного режимів поправки внести до відповідних законів та кодексів.
«Починаючи із назви, та завершуючи кожною нормою цього закону, його треба скасовувати. Бо кожна норма або суперечить діючому законодавству та міжнародним нормам, або створює правові колізії. Тому сто відсотків згідна із тим, що потрібно скасовувати закон», – зазначила Ольга Скрипник.
Одна із найголовніших проблем, яку приніс із собою закон про ВЕЗ «Крим» – це статус нерезидента, яким наділені громадяни України з кримською реєстрацією. Фактично громадяни України прирівнені до іноземців у своїй державі. Постанова Національного банку України №699, прийнята на виконання закону, обмежила кримчан у можливості користуватися основними банківськими послугами: відкриття рахунків, обмін валюти, здійснення виплат тощо.
«Складається ситуація, що у громадянина РФ, який тут легально перебуває і має податковий номер, у нього повноважень, прав у банківський установі більше, ніж у мене як громадянки України. Це просто неможливо нікому пояснити, особливо нашим європейським партнерам, які взагалі цього не розуміють. За всіма міжнародними нормами, це є дискримінація», – вкотре наголошує Скрипник.
Логіки у діях законодавців та їх натхненників, звісно, шукати важко. Крим – і окупована, і вільна зона одночасно. І територія України, доходи на якій прирівняли до іноземних джерел. Тепер цим і виправдовуються. Мовляв, згідно законодавства України, резидент, який отримує податки із іноземних джерел, зобов’язаний декларувати їх в країні. Це було неможливо зробити, тому кримчан і визнали нерезидентами, аби вони не декларували свої податки, доходи і майно, що знаходяться в Криму. Але виникає питання – відколи Крим став «іноземним»?
Ще одна важлива проблема, яка не піддається логічній аргументації. Навіщо на адмінкордоні з Кримом митні пости, якщо переміщення товарів заборонено?
«Треба сказати, що єдине, що працює з цього закону – це можливість видавати товари, вироблені на окупованій території в Криму, за товари, вироблені на вільній території країни. А потім поставляти їх на експорт, обходячи міжнародні санкції», – підкреслює Андрій Сенченко.
Експерти один за одним вказують на протиріччя у законі про ВЕЗ «Крим» та відсутність правової логіки. Якщо зараз президент Порошенко підпише закон про окупацію частини Донбасу, то чи означає це, що там також треба вводити режим вільної економічної зони?
Закон про ВЕЗ «Крим» підриває режим західних санкцій, введених за анексію Криму, і зміцнює країну-агресора. Проте водночас така діяльність українського бізнесу в Криму – цілком відповідає українському законодавству. Так, вже півтора роки успішно працює схема поставок ільменіту на завод «Кримський Титан» олігарха Дмитра Фірташа через закриті Україною порти окупованого Криму. Стивідорна компанія «Авліта» Рината Ахметова обслуговує судна-порушники, які заходять у підсанкційний і закритий Україною порт Севастополя, навантажуючи їх зерном і металом для незаконного експорту із Криму.
З одного боку Україна просить Захід посилити санкції, з іншого боку – сама продовжує бізнес із окупантом та підриває дію санкцій. При цьому така діяльність українського бізнесу абсолютно законна з точки зору закону про вільну економічну зону.
«Дозволяючи українським резидентам використовувати свої економічні активи на окупованій території в рамках діяльності вільної економічної зони, ми фактично дозволяємо українським резидентам здійснювати фінансову підтримку окупанта для того, щоб він і надалі зміг вести війну проти України», – пояснює Юрій Смелянський.
Даючи зелене світло бізнесу олігархів на окупованому півострові, уряд Арсенія Яценюка додатково дискримінував громадян України із Криму. Постанова №1035 Кабінету міністрів прирівняла особисті пожитки людей при перетині адмінмежі до товарів. І відмінити цю несправедливість вдалося лише через суд. Завдання постанови було в тому, щоб зупинити економічні зносини з окупованою територією. Обмеження не повинні були стосуватися особистих речей громадян із Криму при переїзді та засобів виробництва при евакуації бізнесу.
«Цей порядок мав би описувати економічні відносини. Але він описав те, що виходить за межі економічних відносин, тобто підприємницьких, а стосується особистих прав громадян», – нагадує Сергій Мокренюк.
Постанова КМУ забороняла громадянам провезення через адмінмежу з Кримом практично всі необхідні речі. Доходило до абсурду – люди не могли провезти свою власну собаку або бабусин сервіз. Але при цьому до провезення дозволялася друкарська машинка, калькулятор і бінокль.
І тільки 14 червня 2017 року Адміністративний апеляційний суд Києва визнав незаконним і нечинним пункт перший постанови Кабінету міністрів №1035. Ця норма була скасована за позовом правозахисників з Української Гельсінської спілки з прав людини.
Під час засідання робочої групи у Комітеті з податкової та митної політики стає зрозуміло – деякі законодавці навіть не усвідомлювали глибину проблеми, яку створив закон про ВЕЗ «Крим».
Наступне засідання робочої групи парламентського комітету з податкової та митної політики призначено на 16 лютого. Правозахисників та громадських діячів знов запросили на обговорення та попросили підготувати варіанти шляхів вирішення проблеми.
Між тим, один із авторів закону про ВЕЗ «Крим» – колишній нардеп Сергій Терьохін вже передав голові комітету свої пропозиції: не скасовувати закон та режим вільної економічної зони в цілому, а лише деякі пункти у перехідних положеннях. Як кажуть, трохи переставити меблі.