Антон Кориневич: Президент акцентував увагу на тому, що головна сфера нашої діяльності – це кримчани

Політика нової влади України щодо окупованого Криму та головні завдання, які поставив Володимир Зеленський перед Представництвом президента України в Автономній Республіці Крим. Облаштування контрольних пунктів в’їзду-виїзду (КПВВ) на адміністративному кордоні з півостровом. Що робити з законом про Вільну економічну зону «Крим», який дискримінує громадян України - мешканців окупованого Криму, бо наділяє їх статусом нерезидентів у рідній країні? Перспективи ухвалення новою Верховною Радою законопроекту №9438 про гармонізацію положень національного кримінального законодавства з положеннями міжнародного права, підтриманого парламентом VIII скликання у першому читанні, особливо в контексті воєнних злочинив, які чинить країна-окупант на півострові. Ратифікація Україною Римського статуту та внесення необхідніх змін до відповідних нормативно-правових актів щодо співробітництва з Міжнародним кримінальним судом.

Про це говоримо з Антоном Кориневичем, новим постійним представником президента України в АРК у програмі «Питання національної безпеки» (проект Центру журналістських розслідувань, ефір ТРК Чорноморська).

Антон Кориневич, постійний представник президента України в АР Крим Фото: investigator.org.ua

Валентина Самар: Пане Антоне, хочу почати розмову з того, який мандат надав вам президент Володимир Зеленський. Бо ми знаємо, що в різні часи різні представники різних президентів вели абсолютно по-різному політику центру щодо Автономії. І статус представництв в Криму теж багато чого визначав в цих стосунках. На жаль, Автономна Республіка Крим на сьогодні є недоступною для влади України. То який мандат пан Зеленський надав вам?

Антон Кориневич: По-перше, пан президент і мені, і публічно на декількох заходах акцентував увагу на тому, що головний наш фокус і головна сфера нашої діяльності – це люди, це кримчани. Не маючи можливості тимчасово контролювати територію, ми повинні концентруватися на людях. Тому Представництво президента в АР Крим буде працювати з людьми, з кримчанами, ми будемо робити все, що можемо. Ми робимо все і зараз, коли говоримо про перетин адміністративної межі, допомогу в отриманні соціальних послуг тощо, але ми будемо робити не тільки буденну роботу, ми працюватимемо над законотворчістю, над відповідними законодавчими змінами для того, щоб забезпечити правильне ставлення держави до кримчан, щоб забезпечити кримчанам комфортні умови на материковій частині України.

Ми говорили і з паном президентом, і потім я повторював це на різних інтерв’ю, і в авторській колонці я наголошував на тому, що Представництво президента в АРК буде базуватися на трьох основах: зовнішня політка, внутрішня політика і міжнародне право. Безумовно, основою всієї діяльності Представництва є теза про те, що Крим – це Україна, це – аксіома, будь-які зміни не прийнятні і їх ніколи не буде. Відповідно, на цій основі ми говоримо про внутрішню політику, зовнішню політику і міжнародне право.

Що я маю на увазі під зовнішньою політикою? Представництво готове відігравати більш активну роль, коли ми говоримо про зовнішні відносини, допоміжну роль, для того, щоб постійно тримати питання Криму на порядку денному. Це мені видається дуже важливим, тому що ми чуємо, що інколи Донбас більш цікавий міжнародному співтовариству, а Крим – менш цікавий. Наша ж роль – тримати Крим на порядку денному в зовнішньо-політичній сфері.

Валентина Самар: Давайте конкретизуємо. В нас є Міністерство закордонних справ, в нас є парламентарі, які працюють в Парламентській Асамблеї Ради Європи, в Україні є місія ОБСЄ, є багато організацій, які займаються Україною, Кримом, Донбасом. Ми знаємо, що кожного року є доповідь представника Генерального секретаря ООН з прав людини в Криму, ми знаємо, що приймаються щорічні резолюції і в Генасамблеї ООН, і в ПАРЄ, і в ОБСЄ. Де тут місце Представництва президента, якщо всі ці ніші зайняті?

Антон Кориневич: Ми хотіли б відігравати роль в зовнішньо-політичній сфері, в нас є певні переваги або певні інструменти, якими ми можемо допомагати. Тобто ми не претендуємо на перетягування ковдри, на відігравання якоїсь не своєї ролі, але, маючи ту інформацію, маючи ту аналітику, маючи цей зв’язок з кримчанами, я думаю, що ми можемо відігравати таку собі допоміжну, але важливу роль для того, щоб питання Криму завжди стояло на зовнішньо-політичному порядку денному.

Валентина Самар: Ваш попередник, Борис Бабін, теж багато активностей проявляв, але його ініціативи дуже погано сприймалися в різних центральних органах влади. Як ви збираєтеся з ними координувати свою роботу? Чи тільки покладаючись на авторитет президента, ви будете прокладати для себе цей шлях?

Антон Кориневич: Це важливе питання, тому що координація і спільні зусилля зі всіма центральними органами влади повинні бути. Я ще раз зазначу, що ми не будемо жодним чином виконувати функції, які нам не належать, ми будемо намагатися спільними зусиллями досягати результату в усіх сферах – і в зовнішньо-політичній, і у внутрішньо-політичній. Мені видається, що багато в чому робота по Криму за останні роки була не дуже системною. На мою думку, потрібно всім стейкхолдерам погодити свою спільну діяльність, і в межах своїх повноважень ми можемо це робити.

Валентина Самар: Ви можете навести хоча б один конкретний приклад?

Антон Кориневич: Скажімо, працювати над текстами резолюцій Генасамблеї ООН щодо ситуації в Криму. Я думаю, що, зважаючи на ту аналітику, яку ми маємо, ми можемо в ці резолюції додати якісь цікаві факти. Те саме стосується резолюції ПАРЄ та інших речей, коли ми говоримо про зовнішньо-політичну сферу. Ми не вважаємо, що ми будемо виконувати не свою роль і що ми будемо забирати «хліб» в інших органів – ні, але мені видається, особливо, якщо ми подивимося, яку активну роботу ведуть «кримські органи» Російської Федерації, що Представництво президента в АРК теж повинно в цій зовнішньо-політичній сфері якусь свою нішу мати.

Фото: investigator.org.ua

Валентина Самар: Гаразд. Внутрішня політика?

Антон Кориневич: Тут ми говоримо про, перш за все, законотворчість і про законодавчі зміни. Наприклад, це питання внесення серйозних змін до закону про Вільну економічну зону «Крим». Наприклад, це питання кримчан-нерезидентів — отримання відповідного доступу до банківських послуг. Наприклад, це пенсійні питання, які і досі виникають у відносинах між пенсійними органами двох держав. Крім того, ми чудово знаємо про ініціативу неурядових організацій, це так званий «кримський порядок денний», ми його опрацьовуємо, тісно співпрацюємо з неурядовими організаціями. І тут, коли ми говоримо про законодавство, я думаю, ми можемо відігравати свою роль.

Якщо продовжувати, то, вочевидь, нам колись треба ставити питання про ліквідацію чи переписання статті 12 закону про тимчасово окуповану територію, коли ми говоримо про те, що Генеральна прокуратура кожен раз визначає підслідність кожної справи за кожною конкретною прокуратурою. Ми повинні також говорити щодо злочинів, які вчинені в Криму: терміни розслідування, можливо, треба змінити, оскільки Україна не має доступу до цих територій, і про це ми знаємо з діалогу з правоохоронними органами. Є ідея, що для злочинів, які скоюються в Криму, ті строки, які встановлені щодо злочинів, які вчинені на материковій частині України, ми не можемо застосовувати, тому що треба більше часу на розслідування. Також ми повинні нарешті прийняти зміни до Кримінального кодексу України і повинні нарешті забезпечити прийняття законопроекту №9438 про імплементацію міжнародного гуманітарного права. Ми повинні вже врешті-решт ратифікувати Римський статут і внести необхідні зміни до відповідних нормативно-правових актів, наприклад, до КПК щодо співробітництва з Міжнародним кримінальним судом. Тобто можливих законопроектів є багато, і я думаю, що найближчим часом з тими ж самими державними органами, правоохоронним органами, неурядовими організаціями ми визначимо дорожню карту щодо того, які з них є першочерговими. А загалом ідей багато: і законопроект щодо політв’язнів, який є, але до якого бажано було б внести певні зміни, і ідея щодо заснування офісу уповноваженого з гуманітарних питань, який буде займатися питаннями політв’язнів, тобто поле для діяльності дуже широке.

Валентина Самар: Але це буде вже тоді, коли буде наділений своїми повноваженнями новий склад парламенту, коли цей парламент вже сформує уряд, і цей уряд приступить до роботи. Чи і зараз є якесь координування з центральними органами влади? Не зупинилося життя в країні від того, що ми переживаємо зараз цей каскад змін влади?

Антон Кориневич: Я не можу казати за всю країну, але на моє відчуття, життя не зупинилося. Ми зараз намагаємося будувати роботу Представництва і намагаємося акцентувати увагу людей на цих питаннях, про які ми зараз з вами говоримо. Ми також акцентуємо увагу на стратегії деокупації та реінтеграції Криму, тобто вона повинна бути в тому чи іншому вигляді із залученням всіх зацікавлених сторін. Ми продовжуємо говорити про те, що Представництво президента АРК повинно активно включитися в роботу і працювати.

Валентина Самар: Що ви конкретно зараз робите? Які першочергові завдання вам були поставлені чи ви самі собі поставили?

Антон Кориневич: По-перше, ми щоденно допомагаємо кримчанам з їх буденними питаннями. Це – перетин адміністративної межі, допомога у сприянні в отриманні документів, це важлива роль, і це робиться. Ми почали напрацьовувати перші варіанти того, що може лягти в основу стратегії деокупації та реінтеграції Автономної Республіки Крим. Звичайно, це не є фіналізований документ, але ми почали над цим працювати. Ми також почали працювати над можливістю залучення міжнародних партнерів до роботи Представництва. Адже зовнішній експертний ресурс може допомогти роботі Представництва в тій же законотворчій діяльності, і це точно не буде зайвим.

Валентина Самар: Ваше офіційне представлення президентом України відбулося на контрольно-пропускному пункті в’їзду-виїзду з Кримом, так само як і представлення нового голови Херсонської обласної державної адміністрації Юрія Гусєва, який взяв на себе зобов’язання до свого дня народження – 15 листопада – відкрити режимну реконструйовану зону КПВВ «Чонгар», а до кінця року – і КПВВ «Каланчак». Ви також в цій робочій групі. Питання облаштування КПВВ з Кримом ми ведемо стільки, скільки вони там існують. Ми і розслідування проводили, і говорили про те, що там є серйозні порушення, в тому числі, з виділенням землі. І от буквально минулого тижня стало відомо, що прокуратура АРК таки відкрила кримінальне провадження. Що ваша робоча група буде робити? Гроші на КПВВ – це гроші Євросоюзу, які виділені на створення дорожньої інфраструктури в Україні, оперує цими грошима Міністерство інфраструктури, виконавцем цих робіт Кабінет Міністрів без конкурсу визначив державне підприємство «Укрінтеравтосервіс», в роботі якого не було ніякої прозорості, ми це відчували і на собі, бо не отримували жодних відповідей на свої інформаційні запити. Що в цій ситуації буде робити Представництво президента, що в цій ситуації може зробити губернатор, якщо повноваження ваші ніяк не пересікаються із цим проектом?

Антон Кориневич: Дійсно, в нас немає виконавчої функції, але Представництво може бути важливою ланкою у пошуку партнерів, які допоможуть в обладнанні цих КПВВ. Ми знаємо, що фінансування, про яке ви сказали, може не вистачити на облаштування обох пунктів пропуску, про які говориться у проекті, і тому, я думаю, що тут Представництво може відгравати роль такого медіатора-посередника і того, хто допомагає у пошуку додаткового фінансування. І ще я вважаю важливою функцією Представництва президента в тому, щоб ті особи і ті організації, які облаштовують КПВВ, почули думку громадськості, неурядових організацій щодо того, як вони бачать облаштування КПВВ, і ми теж цим питанням займаємося. В цілому, думка Представництва співпадає з думкою інших ключових дійових осіб чи органів і організацій, які працюють зараз над цим питанням, тобто КПВВ, безумовно, треба переоблаштовувати та реконструювати. Очевидно, що це не повинні бути капітальні споруди, а тимчасові модульні споруди, але в них має бути все, що необхідне, починаючи від нормальних санітарно-гігієнічних умов, починаючи від центрального водопостачання, від освітлення, особливо на так званій нейтральній території, де просто на просто темно, закінчуючи дорожнім покриттям, щоб люди могли нормально перетинати адміністративну межу зі своїм багажем. Я там був декілька разів, і я знаю, про що я говорю. Це все треба робити, і, незважаючи на той обсяг повноважень, який в нас є, ми все-таки хочемо відгравати якусь роль в цьому.

Валентина Самар: На сьогодні якісь роботи вже там проводяться?

Фото: investigator.org.ua

Антон Кориневич: Зараз триває підготовчий етап, ведеться проектна робота, і ми працюємо над тим, щоб громадськість теж могла представити свої ідеї робочій групі.

Валентина Самар: Заступник міністра інфраструктури пан Юрій Лавренюк нам ще в березні казав, що вже завершуються проектні роботи, і веде їх проектний інститут СБУ, так що громадськість ні з чим туди не підійде, хіба що захоче облаштовувати сервісну зону. Нагадаю, що колишній губернатор Херсонщини виділив для облаштування КПВВ земельну ділянку, у 20 разів меншу, аніж планувалося.

Перейдемо до міжнародних справ, у яких ви також збираєтеся активізувати діяльність Представництва президента в АРК. І це дуже тісно пов’язано з вашою попередньою діяльністю, ви багато чого робили для гармонізації українського законодавства з міжнародним правом. Що нового є в цій темі? Чи знайшли ви розуміння в команді нового президента стосовно цього?

Антон Кориневич: По-перше, варто нагадати, що профільний, ключовий законопроект про гармонізацію національного кримінального законодавства з положеннями міжнародного права був проголосований в першому читанні парламентом VIII скликання, і це означає, що цей законопроект залишається в парламенті, і новий склад буде з ним працювати. Ми, автори законопроекту, дуже раділи тому, що законопроект був проголосований, адже це означало, що наша праця залишається в парламенті і має шанси на успіх.

Валентина Самар: Я додам, що це було зроблено під шаленим тиском громадськості.

Антон Кориневич: Безумовно. Я завжди говорю про важливу роль громадськості, особливо в цьому питанні – адвокація і тиск тут зіграли роль. Тому законопроект №9438 залишається в парламенті і це добре. Я не бачу суттєвих пересторог щодо його непідтримки. Нагадаю, що він стосується лише одного питання – належної криміналізації міжнародних злочинів, належного їх закріплення у Кримінальному кодексі України. Для питань Криму це дуже важливо, тому що ми нарешті отримаємо повноцінний каталог воєнних злочинів і нарешті отримаємо закріплення злочинів проти людяності, про які ми всі ці роки говоримо, а правова система України їх досі не знає. Тому я щиро вірю, що в нас є серйозна можливість отримати підтримку законопроекту №9438 і відповідним чином змінити Кримінальний кодекс. Ще раз – ці зміни не стосуються ніяких інших питань, окрім як належної криміналізації міжнародних злочинів.

Крім того, ми будемо просувати ідею ратифікації Римського статуту. Ми чудово розуміємо, що питання імплементації міжнародних злочинів і ратифікація Римського статуту – це різні питання, адже перше – це національне законодавство, а друге – участь України у міжнародному органі, але все-таки я думаю, що так чи інакше ми доб’ємося і сприятимемо розумінню того, що коли ми говоримо про Міжнародний кримінальний суд, то Україна всі зобов’язання вже на себе взяла, і ратифікація Римського статуту просто надасть нам певні можливі права, а зобов’язання вже і так на нас.

Валентина Самар: Ми багато говорили про те, чому ще чинний парламент, як і попередня президентська адміністрація були проти того, щоб ратифікувати Римський статут. Були побоювання, що Міжнародний кримінальний суд буде притягувати до відповідальності і українських військових так само, які і представників Російської Федерації. Ми не будемо на цьому зараз зупинятися, але в мене тільки одне питання: чи є такі перестороги в новій адміністрації? Чи проговорювали ви це питання, тому що ми не чули заяв про те, що Україна буде ратифікувати Римський статут, буде фінансувати його і чекати до себе Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду для того, щоб він почав офіційне розслідування?

Антон Кориневич: Представництво президента в АРК буде просувати ідею ратифікації Римського статуту і в нас немає жодних засторог щодо цього. Від колег я також чув позитивну точку зору щодо цього питання.

Валентина Самар: Від колег в Офісі президента?

Антон Кориневич: Від колег, які підіймали це питання і переймаються цим питанням. Наразі це все, що я можу сказати, але для Представництва це однозначна позиція.

Валентина Самар: З вашої дипломатичної відповіді я зрозуміла, що це питання або не обговорювалося, або з вами не обговорювалося, або ви не піднімали його.

Антон Кориневич: Ми обговорювали це питання з певним колом осіб, і були позитивні точки зору щодо ратифікації Римського статуту.

Валентина Самар: Чи можна очікувати якусь офіційну заяву з цього приводу найближчим часом?

Антон Кориневич: Ми будемо дивитися на розвиток подій, і ми як Представництво будемо говорити про важливість цього питання.

Валентина Самар: Останнє питання – яку роль Представництво президента в АРК буде грати в санкційній політиці, в посиленні українських санкцій, і яка позиція щодо цього Офісу президента?

Антон Кориневич: Представництво хотіло б і хоче долучитися до цієї роботи через ті можливі механізми, які в нас є. Безумовно, ми не виконавча влада, але Представництво хотіло б через механізми Ради національної безпеки і оборони брати участь у цьому питанні. Позиція однозначна: санкції і тиск – це те, що ми можемо робити щодо держави-окупанта. Тому, безумовно, це повинно продовжуватися і посилюватися.

Інформаційна агенція “Центр журналістських розслідувань”
Kyiv Kyiv Ukraine