Вперше після звільнення Херсона від армії РФ потрапити до свого робочого місця секретарка обласного краєзнавчого музею Олена Яременко змогла 17 листопада.
«Те, що я там побачила, викликало у мене жах. Я розуміла, що окупанти вивезуть якісь цінні експонати, але масштаби пограбування мене просто шокували. Те, що росіяни не могли вкрасти, вони розтрощили, побили вітрини. Я досі від цього не можу прийти до тями», – зізнається Олена Яременко.
За її словами, незмінна з 1990-х років директорка музею Тетяна Братченко з перших днів окупації Херсона почала добровільно співпрацювати з російськими загарбниками. Вже 3 березня за її вказівкою розібрали виставку, присвячену учасникам АТО і голодомору 1932-1933 років. А згодом почалась активна робота з «оновлення» експозицій, присвячених «Великій вітчизняній війні». 9 травня з ініціативи окупантів цю виставку провели на центральній площі міста.
Олена Яременко, співробітниця Херсонського обласного краєзнавчого музею Фото: Олег Батурін
«Приблизно тоді Тетяна Братченко вигнала мене з роботи, сказала, що я зрадниця, бо не підтримую ворога. На роботу я перестала ходити на початку червня. І 17 листопада прийшла туди вперше після майже шестимісячної перерви. Єдине місце, куди поки ми поки що не заходимо, – фондосховище. Потрібно, щоб спочатку його перевірили вибухотехніки, бо росіяни перед своїм відступом могли сховище замінувати», – каже музейниця.
Навіть поверхневий огляд залишків експозицій музею дозволяє зробити невтішні висновки щодо масштабів вкраденого: тут зникли всі колекції монет, серед яких – монети античних міст Північного Причорномор’я; колекції прикрас, ікон, ордени і медалі від часів Російської імперії до наших днів; виставка зброї, включно з шаблею Еміра Бухарського, подарованою ним Семену Будьонному. Розтрощені і пограбовані експозиції, присвячені радянській армії часів Другої світової війни, вкрадені навіть особисті речі солдат Вермахту.
Розграбована музейна вітрина Фото: Олег Батурін
«Не знаю, навіщо вони росіянам. Можливо, нацистів вони сприймають як своїх ідейних предків. Але навіщо вони розтрощили залу з речами і орденами радянських солдат? Самі ж кричали, що це «подвиги їхніх дідів»! Росіяни викрали всі наші жорсткі диски, але залишились інвентарні книги. За ними ми зможемо відновити, що вони вкрали, а що залишилось у музеї», – розповідає Олена Яременко.
Розграбовані вітрини музею Фото: Олег Батурін
Не пограбованою загарбники залишили експозицію природного відділу, в якому зберігається велика кількість унікальних опудал тварин і птахів, більшості з яких більше ста років. Також їх не зацікавило багато старовинних предметів, зокрема, фрагменти рідкісних обладунків і дерев’яних виробів.
Водночас скляний кубок, знайдений в рідкісному похованні п’ятого сторіччя, вандали просто розтрощили, так і не зумівши зняти його з вітрини.
«Це була не евакуація, а банальне пограбування музеїв», – констатує Денис Сікоза, заступник начальника Херсонської обласної інспекції з охорони пам’яток історії та культури.
Розтрощений скляний кубок 5 століття Фото: Олег Батурін
За словами Сікози, херсонський музей втратив значну частину унікальних знахідок з археологічних розкопок пізньоскіфського городища і могильника Червоний Маяк Бериславського району.
Разом із цією колекцією окупанти пограбували розташовану в Каховці, тобто, ще на контрольованому ними лівобережжі області, філію обласного краєзнавчого музею, який вважається одним із найбагатших провінційних музеїв Херсонщини. В каховській філії зберігалась велика антична колекція, чимала кількість зброї, а також унікальна колекція фотоапаратів від кінця ХІХ століття.
Денис Сікоза, заступник начальника Херсонської обласної інспекції з охорони пам’яток історії та культури Фото: Олег Батурін
Мешканці Каховки розповіли ЦЖР, що так звану «евакуацію» місцевого музею окупанти здійснили у середині листопада. До пограбування закладу доклала руку незмінна з 1991 року завідувачка музею історії Каховки Світлана Сидьолкіна. Незадовго до своєї втечі з міста вона перевезла до Херсона колекцію монет і нагород.
Сергій Нємцев, головний спеціаліст відділу моніторингу ситуації на окупованих територіях департаменту культурної спадщини міністерства культури і інформполітики України вважає, що керівники херсонських музеїв Світлана Сидьолкіна і Тетяна Братченко не виконали інструкцію, що давно існує в музейній сфері.
«24 лютого, у перший же день повномасштабного вторгнення Росії вони мусили розпочати демонтаж всіх своїх експозицій і перенесення їх до фондосховища. Адже найкращі речі в усіх музеях завжди виставлені на вітринах. Всі інші музеї в Україні зробили це. Приміром, директор Чернігівського музею закінчив демонтаж експозицій 25 лютого і залишився зі своїм колективом в фондосховищі, бо це було одне з найбезпечніших для них місць. Весь час проведення активних бойових дій під Черніговом вони прожили там. Через невиконання Братченко і Сидьолкіною інструкції фонди музеїв опинились під загрозою, чим і скористались окупанти, які пограбували їх після 20 жовтня. Але що саме там зникло, ми будемо знати після проведення ретельної звірки фондів. Результати цієї роботи ми обов’язково оприлюднимо», – повідомив Сергій Нємцев.
Розграбована музейна вітрина Фото: Олег Батурін
За його словами, в подальшому повернути викрадені експонати з музеїв Херсонщини можна буде за механізмом реституції. Досвід такий вже є: в 1990-ті роки Херсонському обласному краєзнавчому музею повернули цінні експонати, вивезені під час Другої світової війни до Німеччини.
Але процес реституції тривалий у часі. Для повернення музейних експонатів, вивезених до РФ, Україні треба буде довести права власності на них. «Однак спочатку потрібно виграти війну. Все решта буде потім», – каже Сергій Нємцев.
Матеріал створений за підтримки Ради Європи. Погляди, викладені в ньому, є відповідальністю його авторів і можуть не співпадати з офіційною політикою Ради Європи.