У другій частині випуску програми «Питання національної безпеки» (проект Центру журналістських розслідувань) від 12 грудня 2017 року:
Анексія Криму вимірюється не лише в квадратних кілометрах і грошах, як це зараз намагаються подати деякі європейські політики. Це ще і людські долі, розтоптані Кремлем разом з міжнародним правом.
Протести проти окупації були жорстко придушені навесні 2014-го. Насильницькі зникнення, катування, обшуки, погрози, кримінальні переслідування – кримський спротив триває досі.
Україна четвертий рік бореться за звільнення тих, хто потрапив у полон. Когось вдається витягнути – в Київ через Туреччину переїхали кримськотатарські лідери Ахтем Чийгоз і Ільмі Умеров, яких відпустили. Про зниклих безвісти згадують рідше, ніж про політичних в’язнів. “Ті, що зникли за Крим” – серія журналістських розслідувань про активістів, які протистояли окупаційній владі під час “кримської весни” – і зникли.
Коли проект “Ті, що зникли за Крим” уже готувався до публікації, стало відомо, що мертвим знайшли Лемара Алядінова, уродженця Узбекистану. Влітку 2014 року він приїхав в Крим до родичів, потім підзаробляв в Ялті, а вже в серпні 2014-го перестав виходити на зв’язок. Про це зникнення відомо мало, важко судити, чи має воно політичне підґрунтя.
Про тих, хто опинився в неволі, час від часу з’являються хоча б якісь новини. Про зниклих – жодних звісток.
Про це в програмі говорить Марія Томак, журналістка, ГО “Медійна ініціатива за права людини”.
