Как выйти из портов Крыма, не нарушив закон

После аннексии Крыма и Севастополя в оккупации оказались и несколько сотен гражданских судов - рыболовецких, пассажирских катеров и яхт. Их владельцы были поставлены оккупантами перед выбором: стать под российский флаг, остаться под украинским и покинуть крымские порты, или же поднять судно на стапели. В июне 2014 года года Украина закрыла крымские порты для захода судов. Правомерный вопрос: можно ли судам, которые не по своей воле оказались в оккупации, законно выйти из портов Крыма?

Судно «Норд», задержанное в Азовском море украинскими пограничниками 25 марта 2018 г Фото: dpsu.gov.ua

25 березня українські прикордонники затримали в Азовському морі судно «Норд» під російським прапором, яке вело рибний промисел в українських водах. Прикордонники повідомляють, що судно зареєстровано на тимчасово окупованій території Криму, а десятеро членів екіпажу мали «паспорти» громадян Російської Федерації, видані у Керчі. При цьому українських паспортів у громадян України, якими є усі керчани, не було, як і дозволу на вихід судна у море, яке мав надати порт Бердянськ (до анексії Криму СЧС «Норд» був під регістром України). За фактом порушення судном Порядку в’їзду та виїзду з тимчасово окупованої території відкрито кримінальне провадження за ст.332-1 Кримінального кодексу України, а на судно накладено арешт. 

Відомо, що судно «Норд» належить виробничому кооперативу «Риболовецький колгосп імені Пешого травня», власниками якого до анексії були 34 фізичні особи. (За даними російського держреєстру, 68% уставного капіталу кооперативу уже оформлені на Єлизавету Коба, підприємицю із Санкт-Петербургу, яка є засновницею дев’яти компаній, дві з яких в окупованій Керчі).

Отже, судно «Норд» опинилось в окупації не зі своєї волі. Така доля, за даними Андрія Клименка, головного редактора порталу Вlackseanews, спіткала більш як 300 суден, третина із яких — це яхти і яхточки, що стоять у Балаклаві.  

Єгор Ребров, заступник начальника управління прокуратури АРК каже, що правова підстава для затримання судна «Норд» загальновідома. «Правові підстави відомі – вказане судно порушило Порядок в’їзду та виїзду з тимчасово окупованої території. Цей порядок був встановлений ще у червні 2015-го року постановою Кабміну. Судно вийшло із закритого порту «Керч», а всі порти тимчасово окупованої території півострова закриті згідно з наказом міністерства інфраструктури України ще у червні 2014 року. Таким чином дії осіб, зокрема капітана чи інших осіб, які керують такими суднами, підпадають під ознаку кримінального правопорушення, передбаченого статтею 332-1 Кримінального кодексу України, тобто порушення порядку в’їзду/виїзду на тимчасово окуповану територію».

Єгор Ребров, заступник начальника управління прокуратури АРК

За вчинення аналогічних кримінальних правопорушень, каже прокурор, було накладено арешт ще на кілька суден. Це судно «Aliot» молдавської компанії, воно зараз перебуває в порту Ізмаїл, і судно «Kanton» турецької компанії зараз знаходиться в порту Херсон. Це судна, які теж незаконно заходили в порти окупованого Криму.

Судно «Kanton»

Відомо, що передбачені законодавством України пункти пропуску до окупованої території Криму і Севастополя та виїзду з неї встановлені лише на суходолі. Це КПВВ «Чонгар», КПВВ «Чаплинка» та КПВВ «Каланчак». Як з’ясувалось під час нашого розслідування «Крута перевалка», межі вільної економічної зони «Крим» (а так називається у відповідному законі територія Криму і Севастополя) по воді взагалі не встановлені. 

Отже, чи є змога законно вийти з порту Криму, суднам, які опинилися в окупації не зі своєї вини? 

Єгор Ребров каже, що наразі така можливість законом не передбачена. «На даний час законно увійти чи вийти з портів Криму підстав немає, оскільки всі порти Криму перебувають поза юрисдикцією відповідних органів України, зокрема, підрозділів Адміністрації морських портів. Законно потрапити на територію Автономної Республіки Крим можна лише через наземні контрольні пункти «Каланчак», «Чаплина», «Чонгар» та залізничні контрольні пункти Херсон, Мелітополь, Вадим та Новоолексіївка, як зазначено у відповідному Порядку, затвердженому постановою Кабінету міністрів України. Порти закриті, оскільки ми не можемо контролювати і забезпечувати безпеку судноплавства на їх акваторіях».

Фото: dpsu.gov.ua

Прокурор нагадує, що у 2014-му році відбувалася евакуація майна юридичних осіб, які були зареєстровані на території АРК і Севастополя. Така можливість за бажання була і у флоту риболовецьких кооперативів, деякі з яких після анексії був захоплені.

Але можливість вийти із кримського порту і не потрапити «під статтю» та арешт судна все-таки є, каже Єгор Ребров. 

«У Кримінальному кодексі передбачені відповідні норми щодо звільнення від кримінальної відповідальності, якщо особа діяла або в стані крайньої необхідності, або якщо не мала умислу на вчинення злочину. Тобто, це необхідно вирішувати під час досудового розслідування кожного конкретного факту. З якою метою і яким чином відбувалися такі дії». 

Режим закритих портів, які перебувають під міжнародними санкціями, Україна ні відміняти, ні пом’якшувати не буде. Скоріш за все, якраз навпаки, оскільки встановилась стійка тенденція до посилення і розширення санкцій за анексію Криму та збройну агресію проти України. Тож знаходження у портах Криму є токсичним для суден та їхніх власників. 

Є підстави вважати, що серед сотен судновласників (особливо яхсменів) є бажаючі перейти у  акваторію вільної території України та позбутися обмежень, які є за умов окупації півострова, який перебуває під міжнародними санкціями. Однак ризики  кримінального переслідування, арешту та конфіскації судна, або ж  судових тяжб із фіскальною службою (як це має місце у випадку із героєм нашого розслідування яхтсменом Миколою Хавхуном), змушують відмовитися від такого кроку. Однак можливість звільнення від кримінальної відповідальності за вихід із закритих портів Криму, як бачимо, є: крайня необхідність покинути півострів  та відсутність умислу на вчинення злочину.

Інформаційна агенція “Центр журналістських розслідувань”
Kyiv Kyiv Ukraine