«Нью Казань» у Форосі: Як високі чини Татарстану колонізують берег Криму

Розслідування
Фороський парк і санаторій «Форос» Скріншот відео: YouTube CrimeaDrone

Топ-посадовці російського Татарстану та тісно переплетений з ними і державними компаніями бізнес колонізували кримський Форос. Корумповані клани «казанських» скуповують землі і  нищать безжальною забудовою  пам’ятку-парк. Розкішні дачі тут мають родини експрезидента Республіки Татарстан Шаймієва, ексвіцепрем’єра і радника нинішнього президента Татарстану Равіля Муратова, керівника апарату президента республіки і ексглави МВС Асгата Сафарова та інших чиновників.

І в приватизації вкраденого в України санаторію «Форос», і в незаконній забудові його території відслідковується  зв’язок із акціонерною компанією «Татнефть», яка вперто віднікується від незаконних оборудок у Форосі, бо побоюється західних санкцій. 

Центр журналістських розслідувань  встановив зв’язки компаній-скупників і забудовників землі у Форосі та компанії «Татнефть» і розповідає, як корупція українська підготувала плацдарм для заходу корупції російської, яка прийшла на плечах окупаційної армії і тепер впроваджує політику колонізації захопленої території. 

Фороський парк – одне з найкрасивіших та найвідоміших місць Криму. Він був закладений 1834 році у маєтку генерала Раєвського, а через півстоліття, після придбання його чайним купцем Кузнецовим, перепланований і засаджений деревами і рослинами із Європи, Америки і Азії. На площі у 70 гектарів ростуть понад 200 видів і форм реліктових порід дерев і чагарників. Але в останні місяці він привертає до себе увагу іншим. Тут почалась масштабна забудова із знищенням десятків багаторічних  екзотичних і червонокнижних дерев, що викликало акції протесту небайдужих мешканців Форосу та Ялти.  

Історичну пам’ятку садово-паркової архітектури у Форосі знищують корумповані клани російського Татарстану. Їм не жаль, бо це – їхній воєнний трофей з окупації Криму путінською Росією.

Протестний Форос

«Люди хвилюються за ті реліктові дерева, які вирубують. Вони нам говорять, що засадять. Ніде вони не засадять! Ті місця, де були у нас реліктові дерева, будуть під забудовою. Тому у народу болить душа. Що у нас буде з парком?…», – говорить на камеру блогера місцева мешканка, яка вийшла на мітинг за збереження парку.

Будівництво у Фороському парку Скріншот відео: YouTube / Форосский Парк

Яка забудова з’явиться на території пам’ятки-парку? План реконструкції парку і санаторію «Форос» на громадське обговорення не виносили і не показували. 

Версії кримської «адміністрації» змінювались: спочатку говорили, що на території Фороського парку зводиться дитячий табір, а потім – дитяча спортивна база хокейного клубу «Ак Барс» із Казані. На facebook-сторінці, створеній забудовниками, об’єкт вже заспокійливо називається «дитячо-молодіжним комплексом «Ак Барс» для обдарованих дітей і студентів».

Схвильовані мешканці Форосу виходять на акції протесту і записують відеозвернення до Володимира Путіна. Бо й справді: а хто ж іще, як не президент Росії, повинен захистити цей збережений Україною куточок російської ландшафтної культури ХІХ століття від російських варварів століття ХХІ?

Марина Рікмен зачитує звернення до Путіна Скріншот відео: YouTube / Форосский Парк

«Місце, де ми зараз знаходимося, вже скоро можуть зрівняти з землею. У Фороському парку, яким зачаровані мільйони людей, почалася великомасштабна забудова. Яка назавжди змінить його вигляд. Ця забудова передбачає масштабну вирубку як мінімум сотень зелених насаджень у віці понад сто років», – говорить Марина Рікмен, місцева вчителька та щира ревнителька збереження культурної спадщини.

Після того, як звернення до Путіна розійшлось мережами і світом, російська влада Криму прислала до Марини Рікмен поліцейських з профілактичною бесідою – щоб не розводила екстремізм.

Невдоволений сигнал із Москви таки сподобив гауляйтера Криму Сергія Аксенова побігати Фороським парком, запевняючи у законності забудови. Адже протести відбуваються якраз напередодні і під час чергової річниці «крымской весны». Однак роль у Аксенова і очільниці Ялти Яніни Павленко незавидна: і протести зупинити, і впливових забудовників не потривожити.

Сергій Аксенов на зустрічі з мешканцями Форосу

Українські підвалини для російської корупції

Хто ж так нахабно взявся нищити пам’ятку-парк і забудовувати територію вкраденого в України санаторію «Форос»? Для початку нагадаємо, як об’єкти державного санаторію перейшли у приватні руки. І про те, як українська корупція підготувала плацдарм для заходу корупції російської, що прийшла на плечах окупаційної армії.

Першою із державного відання України випала дача «Тесселі», розташована між санаторієм «Форос» та державною дачею №11, більше відомою як «Зоря» або дача Горбачова.  Колишній маєток Раєвських і Кузнєцова «Тесселі» (у перекладі з грецької – тиша, з кримськотатарської – розрада) у радянські часи був державною дачею. Переважно тут відпочивали культурні діячі та космонавти,  і вона мала неофіційну назву «дача Горького» – саме тут він написав «Вассу Желєзнову» і «Життя Кліма Самгіна». Але в останні десятиріччя вона отримала іншу назву – «дача Шаймієва».

Корпус дачі «Тесселі» Фото: shtab.navalny.com

Президент України Леонід Кучма, як відомо, дуже полюбляв активний відпочинок у Криму, а Ялту у його часи навіть називали літньою чи південною столицею. Бо тут він працював тижнями і зустрічався із іноземними колегами. Серед регулярних гостей був і Мінтімєр Шаймієв, президент Татарстану, нафтові компанії якого мали великі інтереси в Україні.

У 1994 році було створене спільне підприємство «Укртатнафта», Татарстан став співвласником Кременчуцького нафтопереробного заводу і отримав у ньому контроль.

Тож прохання Шаймієва про дачу «Тесселі» у Форосі були задоволені. У 1997 році севастопольське ТОВ «Акар», про яке ми ще не раз згадаємо,   отримало два корпуси дачі у власність. Остаточна вартість спальних корпусів у Постанові ВР АР Крим визначена у 589,4 тисяч гривень. Але оплата була бартером – у взаєморозрахунок за поставки нафтопродуктів на півострів, тож оцінити справедливість ціни приватизації і тоді, і сьогодні вкрай складно.

Мінтімєр Шаймієв Фото: Frhdkazan, wikimedia.org

У 2002 році шляхом злиття двох санаторно-курортних установ Кабмін України утворив державне підприємство «Санаторій «Форос» і передав його у відання сумнозвісної ДУСі – Державного управління справами, яке на той час очолював такий же скандально відомий Ігор Бакай. Корпуси санаторію та територія парку передаються в оренду авіакомпанії «Аеросвіт», співвласником якої опосередковано був Віктор Пінчук – зять президента Леоніда Кучми.

У квітні 2004 року, останньому у другій президентській каденції Леоніда Кучми, відбувається передача корпусів санаторію «Форос» на баланс держпідприємства «Укрінвестбуд», разом із правами власності на корпуси – начебто для їхньої реконструкції. Однак натомість  ДУС продає їх авіакомпанії «Аеросвіт». Прокуратура АР Крим, яку після перемоги Помаранчевої революції очолив Віктор Шемчук, відкрила кримінальну справу за незаконність цієї оборудки. Однак ГПУ  затребувала справу у Київ , а потім авіакомпанія «Аеросвіт» через господарські суди повернула собі об’єкти санаторію. Згодом власником авіакомпанії і її фороських активів стала умовна група «Приват» олігарха Ігоря Коломойського.

Приватизація Форосу

Що відбувалось із найпривабливішими об’єктами Південнобережжя Криму після його окупації Росією, ми розповідали у наших численних розслідуваннях, називаючи імена найбільших мародерів цієї війни. Першою під дерибан завойовників потрапила нерухомість групи «Приват». Тільки у Форосі було експропрійовано 5 земельних ділянок і курортних об’єктів.

Виручені від продажу кошти обіцяли віддати кримським вкладникам «Приватбанку». З другого заходу у 2016 році санаторій «Форос» таки продали, але сам «аукціон» був схожий на найгіршу пародію торгів. Переможцем стала… громадська організація – Федерація профспілок Татарстану. Інтереси покупця представляв юрист Рустем Вахітов. А єдиним конкурентом профспілок було вже знайоме нам  ТОВ «Акар»,  директором і співвласником  якого був Ростислав Вахітов – батько Рустема Вахітова. 

Федерація профспілок Татарстану виклала за санаторій  «Форос» майже 1,5 млрд рублів, джерело походження яких пізніше вказувалось як «допомогли спонсори». То чиї ж то були гроші? 

Компанія «Акар» з моменту свого заснування у Севастополі була тісно пов’язана зі структурами «Татнефти». Вона орендувала нафтотермінал Чорноморського флоту РФ, через який і поставляла нафтопродукти з Татарстану. У статутному капіталі Торгового дому «Укртатнафта-Крим» «Акар» мав частку у 70%.

Одним із засновників севастопольського «Акару» в українському реєстрі і досі значиться ТОВ  «Нира-Экспорт» із Казані. Її  засновником і директором усі ці роки був і залишається  Радік Шаймієв –  молодший син колишнього президента Татарстану Мінтімєра Шаймієва. Тобто, корпуси дачі «Тесселі» під дачу президента Татарстану в Криму продали компанії сина тодішнього президента Шаймієва. Радік Мінтємірович у 1998 році входив до ради директорів «Татнефти».

Радік Шаймієв Фото: motosport.com

Після окупації Криму компанія «Акар» отримала життя у російському реєстрі юридичних осіб. Засновником компанії стала фірма «Авіста», одна з гілок засновників якої приводить до близьких до «Татнефти» нафтотрейдерів. А друга гілка у 2015 році мала в засновниках Непублічне акціонерне товариство «Рестор», про яке ми далі не раз згадаємо в історії забудови Форосу. 

До окупації Криму землі дачі «Тесселі» та санаторію «Форос» не продавались – це було заборонено законом, оскільки це були землі пам’ятника-парку і оздоровчих закладів. Їх можна було лише орендувати. Після захоплення півострова ситуація різко змінилась. 

По-перше, активи «Акару» на території «дачі «Тесселі» значно розширились. Як свідчить реєстраційний запис у Федеральному переліку туристичних об’єктів РФ, Оздоровчий комплекс «Дача «Тесселі», що належить ТОВ «Акар, має вже не два, а три корпуси і три котеджі. Комплексу присвоєно категорію «чотири зірки», і тує є три апартаменти та 15 номерів «люкс». 

У 2015 році «Акар» починає скуповувати землі у Форосі і вчиняти з ними, на перший погляд, незрозумілі речі.

Спочатку «Акар» бере в оренду, а потім викупляє  22 гектари довкола корпусів дачі «Тесселі». Потім купує ще чотири ділянки північніше – начебто для обслуговування об’єктів дачі. Далі об’єднує усі ці ділянки в одну, отримавши новий кадастровий номер. А потім «розрізає» цей масив на 11 ділянок. Для чого? Для продажу.

Своїм і не чужим компаніям та дуже відомим особам Татарстану, які мають шикарні маєтки на землях, які назбирав «Акар».

У запису в федеральному переліку туроб’єктів котеджі ОК «Дача «Тесселі» вказані під номерами 16,17 і 18. Отже, за логікою, мають бути і під №№ 1-16. І те, що котеджів під зеленим дахом тут більше десятка, добре видно на супутниковій зйомці. 

Журналісти проекту «Штаб Навального у Казані» трохи політали над дахами цього розсипу маєтків – більше завадили «глушилки», встановлені на територіях державних дач.

А ми, завдяки судовим рішенням дізнались, кому ж «Акар» нарізав фороської земельки.

Скріншот відео: «Штаб Навального у Казані»

Справа в тому, що окупаційна «прокуратура Криму» усі ці оборудки «Акару» із купівлею, нарізанням і подальшим продажем  землі у Форосі вважає незаконними, а їхнє придбання у «адміністрації Ялти» – за заниженою на 2 мільярди рублів ціною. Тому вимагала визнати договори купівлі-продажу землі у «адміністрації Ялти» недійсними, а наступні правочини – нікчемними. 

Останнє рішення так званого «Арбітражного апеляційного суду Криму» датоване 9 березня цього року. «Прокуратурі» у позові відмовлено остаточно. То кому ж дістались нові ділянки і чиї то маєтки на березі моря?

Відповідачкою у справі, окрім «Акару», у рішеннях «суду» називається Еліна Асгатівна Сафарова. Це – молодша донька керівника апарату Президента Татарстану Асгата Сафарова, а в минулому – глави МВС Татарстану.

Еліна, схоже, подовгу мешкає у Лондоні, де вчилась на архітектора, але маєток і земля в окупованому Криму записаний саме на неї.

Еліна Сафарова Фото: shtab.navalny.com

Ще один відповідач, якому нарізали ділянку біля сусіднього котеджу,  – Муратов Равіль Фатихович.

Це – колишній перший заступник прем’єр-міністра Татарстану, який нині є помічником президента республіки і заступником директора ВАТ «Татнефтехиминвест холдинг». Будучи високопоставленим урядовцем, Муратов певний час очолював наглядову раду «Укртатнафти». 

Равіль Муратов Фото: elitat.ru

ЗАТ «Трайс» купило у «Акара» два гектари землі, а покупцем земельної ділянки у три гектари стало Непублічне акціонерне товариство «Рестор», про яке ми вже згадували. І зараз саме воно допоможе нам зв’язати компанії, які засвітились на будівництві на території вкраденого санаторію «Форос» і знищенні парку, та компанію «Татнефть», яка щосили відмежовується від цієї історії.

Причина такого невизнання у стилі «нас там нєт» зрозуміла – «Татнефть» не хоче потрапити під західні санкції, особливо американські, якими прямо передбачено введення обмежень до скупщиків вкрадених в України активів. Адже санаторій «Форос» і досі є державним підприємством України, а парк – пам’яткою садово-паркової архітектури, що належить державі.

Зв’язок з «Татнефть»

У лютому 2016 року об’єкти санаторію «Форос» на удаваному аукціоні за майже 1,5 мільярда рублів придбала громадська організація «Федерація профспілок Республіки Татарстан». Однак уже у травні голова Федерації профспілок Тетяна Водоп’янова пояснювала, що фактичним власником санаторію стала компанія «Татнефть». 

«Ми (Федерація профспілок Татарстану) брали участь в аукціоні, за великим рахунком ми були оператором цієї угоди, але за всім цим стоять дуже великі компанії. Що стосується набувачів санаторію, найголовніша тут «Татнефть», – сказала пані Водоп’янова. Вона зазначила, що компанії, які викупили санаторій, наразі час займаються його ремонтом, «є надія, що в цьому році в певній частині санаторій увійде в експлуатацію» – цитував Водоп’янову «Коммерсантъ»

У свою чергу, «Татнефть» завжди заявляла, що не має жодного стосунку до придбання санаторію «Форос». Однак ми покажемо цей зв’язок.

У 2018 році, тобто, через два роки після купівлі «Форосу», Тетяна Водоп’янова опинилась під слідством – їй інкримінували присвоєння 3 млн рублів ще у 2009 році. Федерація профспілок  звинуватила в причетності до переслідування своєї голови компанію «Татнефть». 

«Викликає подив той факт, що заяви про нібито вину голови ФПРТ стались не більше ніж через два тижні після того, як між керівництвом ФПРТ і компанією «Татнефть» виникли розбіжності про поточний стан і подальший розвиток санаторію «Форос», – йшлося в заяві Федерації профспілок.

А вже за два місяці по тому Водоп’янову відправили на пенсію. На сайті ФПРТ у розділі, де перелічені профспілкові санаторії, кримський «Форос» відсутній. Зате багато згадок про нього можна знайти на сайті профспілкової організації «Татнефти» та у звітах, де пишуть про відпочинок сотень працівників «в здравницах ПАО «Татнефть» «Парк Форос» (Республика Крым), «Белокуриха» (Алтайский край).  

Момент другий. Хокейний клуб «Ак Барс», для якого, за початково озвученою версією, планували збудувати чи то дитячу, чи то молодіжну спортивну базу, стовідсотково належить «Татнефти». І, скоріш за все, через цю очевидну прив’язку, з назви об’єкту зник і хокейний клуб, і спортивний профіль взагалі. 

Забудовником, як вказано на білборді – паспорті об’єкту, вказана  державна компанія «Татинвестгражданпроект». Вона отримала дозвіл на будівництво 30 грудня 2020 року. При цьому компанія не має будівельної ліцензії – це проектувальник з мільярдами виграних тендерів.

Паспорт об’єкту Скріншот відео: YouTube CrimeaDrone

Відповідальним за будівництво у паспорті об’єкту вказаний Карім Шакіров. Він же – керівник компанії «Реновація», що займається електромонтажними роботами.

Через ланку пов’язаних осіб натрапляємо на Револя Ісмагілова і через нього виходимо на справжнього будівельного монстра Татарстану – Равіля Зіганшина.

Цьому колишньому депутату парламенту Татарстану належить Виробничо-будівельне об’єднання «Казань», яке було і є генпідрядником багатьох крупних проектів. Наприклад, будівництва космодрому «Восточний» та спортивної арени у Самарі.

При цьому компанії Зіганшина є хронічними податковими боржниками на сотні мільйонів рублів. Тож якщо наша версія вірна і будівництво молодіжного центру у Форосі вестимуть структури Зіганшина, то можна вважати ці роботи свого роду спокутуванням гріхів. «Штрафниками» у Криму серед російського чиновництва нікого не здивуєш. Скоріше навпаки.

Равіль Зіганшин Фото: kazanreporter.ru

Головний інженер проекту, як вказано на білборді-паспорті об’єкту, – Айрат Хусаінов

Ця людина є директором Непублічного і вже знайомого нам акціонерного товариства «Рестор», яке також є засновником цілої низки компаній, задіяних у цій історії. 

Наприклад, утворене «Рестором» ТОВ «Парк Форос» і є юрособою, що управляє санаторієм «Форос». Керівником і товариства з обмеженою відповідальністю, і директором санаторію на сайті вказана Ельвіра Шрша.

Витяг із майнового реєстру, опублікований «Штабом Навального у Казані», підтверджує, що правовласником санаторію з червня 2016 року стало НАТ «Рестор». Тобто, профспілки фактично володіли ним усього місяць.

А тепер ягідка на тортику: завдяки «Рестору» і заснованим ним компаніям ми знаходимо і зв’язок із «Татнефтью». НАТ «Рестор» і його дочка – «Парк Форос» спільно заснували ще одну структуру – ТОВ «Ресурс-А», зареєстроване у Севастополі.

Ця компанія є оператором мережі кримських автозаправних комплексів. До 2017 року вивіски з логотипом «Татнефти» ще можна було побачити на заправках у Севастополі і Криму, однак після того, як про порушників західних санкцій написало агентство Reuters, фірму-оператора «КОНЦ» змінили на ТОВ «Ресурс-А», спішно зареєстровану у Севастополі на фунта, який є засновником 250 компаній і вже кілька разів змінював прізвище і по-батькові. 

Але шила у мішку не сховаєш, особливо якщо мова йде про поставки нафтопродуктів на півострів і продаж їх у роздріб. У 2019 році кореспонденти Бі-Бі-Сі сфотографували поблизу Ялти АЗС у брендових кольорах «Татнефти», але зі зміненою назвою «T~нефть». Станція входить в мережу ТОВ «Ресурс-А» і торгує бензином «Татнефти».

АЗС «T~нефть» у Криму Фото: bbc.com

Тепер про те, чому «Татнефть», головою ради директорів якої є президент Татарстану Рустам Мінніханов, так боїться західних санкцій і маскує свою діяльність у Криму.

30,5% акцій «Татнефти» належать Республіці Татарстан. 27% – акціонерному товариству АО «Связьинвестнефтехим». А 22,8% акцій «Татнефти» має американський The Bank of New York Mellon.

Американські санкції забороняють своїм громадянам і компаніям інвестувати в окупований Крим, купувати там активи чи здійснювати трансакції із кримськими компаніями. Отже, «Татнефть», маючи серед акціонерів американський банк, ймовірно порушує санкційне законодавство США та є причетною до незаконного придбання українського санаторію та будівництва у Фороському парку.