Гопко: Необхідно швидко гармонізувати українське законодавство з міжнародним, щоб відстоювати інтереси України в міжнародних судах

В Україні потрібно якомога швидше гармонізувати українське законодавство з міжнародним, бо це допоможе відстоювати інтереси нашої країни в міжнародних судах, де розглядаються позови проти Росії. Для цього Верховна Рада має нарешті ухвалити законопроект №9438 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права», який з грудня 2018 року лежить у парламенті без розгляду.

Ганна Гопко, голова Комітету Верховної Ради України у закордонних справах Фото: investigator.org.ua

Про це в інтерв’ю Центру журналістських розслідувань заявила голова Комітету Верховної Ради України у закордонних справах Ганна Гопко.

Вона нагадала, наскільки довго цей законопроект готувався в уряді, де була певна боротьба між міністерством закордонних справ і міністерством юстиції, яке проводило робочі наради, підготувало текст законопроекту, але довго не могло отримати погодження від МЗС.

За словами Гопко, для того щоб пришвидшити внесення законопроекту до Верховної Ради члени Комітету погодились стати його співавторами.

«Зараз Україна … використовує міжнародні суди: Міжнародний кримінальний суд, Міжнародний суд ООН в Гаазі. Очевидно, що нам потрібно гармонізувати наше законодавство (з міжнародним правом – ред.). Хотілося, щоб це сталося ще у цьому скликанні (ВРУ – ред.), тому що російська агресія триває і ті всі злочини, які з цим пов’язані, зараз надзвичайно важливо кваліфікувати і визначити конкретну термінологію в нашому законодавстві для того, щоб простіше було працювати і нашим юристам, відстоюючи національні інтереси в міжнародних судах», – сказала голова Комітету.

Нагадаємо:

  • 16 січня 2017 року Україна подала позов до Міжнародного суду ООН в Гаазі для притягнення РФ до відповідальності за вчинення актів тероризму і дискримінації на протязі її незаконної агресії проти України. Позов поданий в рамках Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.
  • 19 квітня 2017 року Міжнародний суд ООН ухвалив рішення ввести обмежувальні заходи за позовом України проти РФ для захисту національних меншин в окупованому Криму. Зокрема, суд зобов’язав державу-агресор утриматися від обмежень кримських татар в представництві їх інтересів, в тому числі відновити діяльність Меджлісу, а також забезпечити відновлення освіти меншин українською мовою.
  • 19 липня 2018 року Міжнародний суд ООН направив РФ вимогу щодо виконання наказу про відновлення діяльності Меджлісу кримськотатарського народу в окупованому Криму.
  • Слухання в Міжнародному Суді ООН у Гаазі за позовом України щодо порушення Росією конвенцій про боротьбу з фінансуванням тероризму та про заборону всіх форм расової дискримінації призначено з 3 по 7 червня 2019 року.
  • В грудні 2018 року офіс прокурора Міжнародного кримінального суду опублікував звіт за 2018 рік, в якому підтвердив кваліфікацію ситуації на тимчасово окупованій території АР Крим та Севастополя, як міжнародний збройний конфлікт між Україною і РФ. За ним, до цієї ситуації продовжує застосовуватися право міжнародних збройних конфліктів (міжнародного гуманітарного права).
  • Правозахисники вважають, що вже в 2019 році в Міжнародному кримінальному суді можуть розглянути питання відкриття офіційного розслідування щодо ситуації в Україні.
  • Прокурор АРК Гюндуз Мамедов вважає,що Міжнародний кримінальний суд може почати офіційне розслідування військових злочинів РФ в окупованому Криму вже в 2019 році.
Інформаційна агенція “Центр журналістських розслідувань”
Kyiv Kyiv Ukraine