Земснаряди «Печора» та «Трофа», які незаконно видобували пісок на родовищі «Бакальська банка» в окупованому Криму, були заставним майном при отриманні кредитів Укрбізнесбанку компаніями з умовної групи «Суеста». У 2018 році судно «Печора» було арештоване в рамках кримінального провадження за спричинення шкоди заповідній зоні Чорного моря на 140 млн гривень.
Попри це права вимоги за кредитом Фонд гарантування вкладів передав Фінансовій компанії «Капітал Джірінг» Дмитра Мурахвера, який через «Арбітражний суд» у Криму намагається отримати 2,5 млрд рублів за активи ГК «Суеста».
Про це свідчать документи, оприлюднені Центром журналістських розслідувань у розслідуванні Валентини Самар і Микити Панасенка «Пірати піщаних кар’єрів».
За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та оголошень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) про проведення аукціонів, земснаряди «Печора» та «Трофа» були заставним майном при отриманні кредиту в «Українському бізнес банку».
Позичальники – ТОВ «Торгівельний дім «Бетонстрой» (власник «Печори») та його засновниця Світлана Муравйова, ТОВ «Югекоресурс» (власник «Трофи») і Яніна Мазюк – донька Олексія Мазюка, якого вважають основним власником умовної групи компаній «Суеста».
У заставі за кредитними угодами, крім двох суден, були комплекс перевантаження будівельних матеріалів бази технічного обслуговування флоту у Камишовій бухті, квартира і нежитлове приміщення у Севастополі та корпоративні права в компаніях із умовної групи «Суеста».
У 2015 році НБУ ухвалив рішення про ліквідацію «Укрбізнесбанку», тож усе заставне майно перейшло до Фонду гарантування вкладів. У Держреєстрі майнових прав відсутня інформація про обтяження судна «Печора» у зв’язку з арештом, накладеним на нього у 2018 році Приморським райсудом Одеси в рамках кримінального провадження щодо порушення правил використання надр.
26 березня 2020 року, за даними Держреєстру майнових прав, право вимоги за іпотекою банку щодо вказаних севастопольських активів відійшло Фінансовій компанії «Капітал Джірінг», бенефіціаром якої є відома на борговому ринку особа – Дмитро Мурахвер.
Витяг з майногового реєстру Бетонстрой та Югекоресурс
ФГВФО тричі проводив аукціони з продажу цих активів, однак вони не відбулися. Фонд гарантування вкладів наразі не відповів на запит ЦЖР, яким чином права вимоги за кредитними договорами Укрбізнесбанку та компаній групи «Суеста» перейшли до ФК «Капітал джирінг».
Факторингова компанія ООО «Инвест Фактор», що зареєстрована в російському Краснодарі і через ОО «СДК Крым» належить Дмитру Мурахверу, у так званому «Арбітражному суді Криму» подала позов до п’яти компаній із умовної групи «Суеста» з вимогою повернення кредитних боргів. Сума позову складає майже 2,5 млрд рублів. При цьому у позові вказані компанії, зареєстровані після окупації Криму і Севастополя в Росії, частина з яких має двійників в українській юрисдикції.
Нагадаємо:
- До умовної групи компаній «Суеста» входить близько десятка підприємств, пов’язаних між собою засновниками, керівниками та юридичними адресами. Основним власником вважається Олексій Мазюк, відставний офіцер Чорноморського флоту РФ.
- Компанії ГК «Суеста» до окупації Криму РФ отримали п’ять спеціальних дозволів на видобуток піску на морських родовищах у Криму: в озері Донузлав (ЗАТ «Південна інвестиційна компанія»), на родовищі «Севастопольське-1», що охоплювало акваторію на південь від міста (ТОВ «Суеста»); на родовищі «Південне», в акваторії Великої Ялти (ТОВ «Київгідроінвест»), на родовищі «Східне» (ТОВ «Агат-А») та на родовищі «Бакальська банка», в семи кілометрах від краю коси Бакал (ТОВ «Южгеоекоразведка»).
- У 2013 році Олексій Мазюк відзначився під час візиту Віктора Януковича до Китаю: була підписана рамкова угода між ТОВ «Київгідроінвест» Мазюка та китайською Beijing Interoceanic Canal Investment Management Co. (BICIM) про будівництво глибоководного порту між Саками і Євпаторією. Після окупації Криму Росією BICIM заявила, що не має наміру реалізовувати проект.
