Посольство України у Федеративній Республіці Бразилія надіслало запити щодо перспектив експорту вакцини проти COVID-19 на бразильські державні інститути, які є партнерами їх виробників, а також надіслало в Україну докладну інформацію про іноземних виробників, які тестують вакцину на території Бразилії.
Про це повідомляє експертна організація StateWatch із посиланням на лист посла України у Федеративній Республіці Бразилія до МОЗ та МЗС України.
Також Посольство попереджає уряд України, у першу чергу Бразилія буде задовольняти потреби внутрішнього ринку, який складає більше 210 млн осіб. Та наголошує, що Бразилія не є виробником вакцин, а лише тестує їх та закуповує суміші для подальшого виробництва в країні.
Станом на кінець вересня 2020 року в Бразилії знаходились на III етапі тестування та вважалися найбільш перспективними 4 вакцини проти коронавірусу:
ChAdOx1 nCoV-19, розроблена Університетом Оксфорд та британською компанією «AstraZeneca». З бразильської сторони партнером є державний Інститут імунобіологічних технологій «Bio-manguinhos» (м. Ріо-де-Жанейро). Тести в Бразилії розпочалися наприкінці червня 2020 р. За угодою передбачалися поставки сумішей для виробництва 100,4 млн доз вакцини та отримання Бразилією технологій її виробництва. Вакцина має бути готова для дистрибуції у першому кварталі 2021 р. Ціна за дозу оцінюється в 3-4 дол. США.
Coronavac, розроблена китайською компанією «Sinovac Biotech». З бразильської сторони партнером є державний Інститут «Butantan» (м. Сан-Пауло). Тести в Бразтлії розпочалися наприкінці липня 2020 р. До кінця року Інститут має отримати 46 млн доз вакцини, до березня 2021 р. – ще 15 млн доз. Очікується, що вакцина буде доступна для населення з січня 2021 р. Станом на кінець вересня уряд штату Сан-Пауло планував розпочати будівництво заводу з виробництва цієї вакцини, який має бути закінчений у 2022 р. За словами Губернатора штату Сан-Пауло Ж. Дорії, у разі наявності в країні інших вакцин проти COVID-19, Інститут матиме можливість експортувати «Coronavac» до країн Латинської Америки.
BNT162b2, розроблена американською компанією Pfizer та німецькою BioTech. Тести в Бразилії розпочалися на початку серпня 2020 р. станом на кінець вересня велися переговори з урядом щодо отримання у подальшому доз вакцини, а результати щодо їхньої ефективності очікувалися в жовтні 2020 р.
Ad26.COV2.S, розроблена американською компанією «Jassen-Cilag», яка належить до групи Johnson & Johnson. 18 серпня 2020 Національна агенція санітарного нагляду (АНВІЗА) надала дозвіл на проведення ІІІ етапу тестування цієї вакцини в Бразилії.
Посольство України у Федеративній Республіці Бразилія надіслало запити щодо перспектив експорту вакцини проти COVID-19 на бразильські державні інститути «Biomagniunhos» та «Butantan», які є партнерами їх виробників, однак відповіді ще не отримало.
Втім, у листі йдеться також про те, що 12 серпня 2020 р. Уряд штату Парана підписав Меморандум про взаєморозуміння з Російським фондом прямих інвестицій для розширення технічного співробітництва, трансферу технологій та проведення досліджень щодо російської вакцини «Sputnik-V», а 11 вересня Уряд штату Баія уклав угоду про співробітництво з Російським фондом прямих інвестицій щодо постачання 50 млн доз російської вакцини проти COVID-19 «Sputnik-V». Проведення клінічних досліджень цієї вакцини планувалося з жовтня 2020 року.
Міністерство охорони здоров’я України може повністю повернути собі контроль над закупівлями, які наразі проводяться через підпорядковане йому державне підприємство «Медичні закупівлі України». Цей контроль може нести корупційні ризики та значно розтягувати процес у часі.
Нагадаємо, з 2015-го року задля зменшення корупційних ризиків при купівлі лікарських засобів, обладнання і виробів медичного призначення – закупівельні функції від МОЗ передали спочатку до міжнародних організації. За оцінкою Рахункової палати – це одразу дозволило заощадити до 39% бюджетних коштів, а окремі ліки держава почала купувати у 67 разів дешевше, ніж це робило міністерство до 2015 року. У 2018 році для виконання цих функцій було спеціально створено державне підприємство «Медичні закупівлі України».
Повноцінно ДП запрацювало тільки цього року і мало б здійснити закупівлі за 14-ма напрямками – серед яких онкологія, серцево-судинні захворювання, гемофілія та інші. Проте через бюрократичність процедури – у червні уряд зобов’язав «Медичні закупівлі України» узгоджувати кожен крок з МОЗ, цей процес розтягнувся. Причому МОЗ міг по кілька тижнів не відповідати на листи від ДП, тим самим гальмувати початок оголошення закупівель.
Крім того, у зв’язку з пандемією коронавірусу держпідприємству передали ще й усі закупівлі за виділені МОЗ гроші з Фонду боротьби з COVID-19 – спочатку 2,4 млрд грн на засоби захисту для медиків і забезпечення лабораторій, плюс 100 млн на апарати ШВЛ, пізніше ще 5,3 млрд грн на обладнання для приймальних відділень. І вже на перших торгах ДП почало «збивати» запропоновані МОЗом ціни. Причому економія сягала подекуди понад 70%.
Але якщо уряд підтримає зміни – то і закупівлі за кошти з антиковідного фонду також опиняться під контролем міністерства.
Нагадаємо:
- Міністерство охорони здоров’я станом на 20 серпня з 2,4 млрд грн, які уряд ще у травні виділив з Фонду боротьби з СOVID-19 на засоби захисту для медиків, витратило на закупівлі менше 37 млн грн (1,5%). Решта коштів досі не освоєна, а більшість товарів з переліку так і не закуплена.
- Станом на 5 жовтня, попри щоденне зростання рівня захворюваності на COVID-19, з 66 млрд грн Фонду боротьби з COVID-19 на підтримку та захист медиків витрачено лише 1,5 млрд грн, ще трохи більше пішло на ремонт приймальних відділень лікарень. В той же час на ремонт та будівництво доріг з цього ж Фонду вже освоїли 13 млрд грн.
