ЄСПЛ визнав прийнятною для розгляду скаргу у справі Україна проти Росії щодо Криму

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) 14 січня визнав прийнятною для розгляду скаргу у справі Україна проти Росії щодо порушення прав людини у окупованому Криму.

Європейський суд з прав людини Фото: Facebook Dead Lawyers Society

Про це повідомив заступник міністра юстиції України – уповноважений з питань ЄСПЛ Іван Ліщина у Facebook.

«Допустимо!», – написав Ліщина.

Він також опублікував рішення ЄСПЛ, в якому Суд погодився з позицією України, що Росія з 27 лютого 2014 року здійснює ефективний контроль над АР Крим та містом Севастополем, які є невід’ємними частинами України. РФ, в свою чергу, стверджувала, що здійснює контроль над Кримом з 21 березня 2014 року.

«Приймаючи це рішення, суд враховував, зокрема, розмір і силу посиленої російської військової присутності в Криму з січня по березень 2014 року, без згоди української влади чи будь-яких доказів того, що існує загроза для дислокованих там російських військ, згідно до відповідних двосторонніх угод між Україною і РФ, чинних на той час. Суд також визнав звіт українського уряду послідовним протягом усього розгляду справи; вони надали детальну та конкретну інформацію, підкріплену достатніми доказами, щоб довести, що російські війська не були пасивними спостерігачами, а брали активну участь у передбачуваних подіях», – йдеться у рішенні ЄСПЛ.

ЄСПЛ вважає, що в позові України «було достатньо доказів» за такими фактами порушення прав людини в Криму:

– жорстоке поводження і незаконні затримання;
– нав’язування російського громадянства жителям півострова;
– переслідування і залякування релігійних лідерів, які не належать до РПЦ, проведення обшуків у церквах і мечетях, конфіскація їхньої власності;
– припинення діяльності засобів масової інформації;
– заборона проведення публічних зібрань і проявів підтримки, а також залякування і затримання організаторів демонстрацій;
– примусове відчуження майна у цивільних осіб і приватних підприємств;
– утиск української мови в школах і переслідування україномовних дітей у школі;
– обмеження свободи пересування між Кримом і материковою Україною;
– порушення щодо кримських татар.

При цьому Суд відхилив низку тверджень України, що не були відповідним чином аргументовані. Зокрема, йдеться про випадки вбивства мирних громадян, про затримання і залякування іноземних журналістів у 2014 році. Також наголошується, що уряд України не надав доказів щодо «націоналізації» майна українських військових.

Суд окремо зазначив факт переміщення ув’язнених з Криму на територію Росії і вирішив приєднати цю скаргу до позову.

Grand Chamber decision Ukraine v. Russia (re Crimea) - complaints concerning pattern of human-rights violations partly admissible

 

Справа Україна проти Росії сформована із двох позовів (№20958/14 и №42410/15), які були подані 13 березня 2014 року і 26 серпня 2015 року та стосуються подій у Криму і на сході України. 11 червня 2018 року ці два позови були об’єднані у нову справу Україна проти Росія (щодо Криму) №20958/14.

Нагадаємо: 

  • 11 вересня 2019 року в ЕСПЛ почались перші усні слухання за заявою України проти РФ про порушення прав людини в окупованому Криму.
  • На слуханнях у ЄСПЛ Росія заперечила усі вимоги скарги України про порушення прав людини у окупованому Криму та визнає свій контроль над півостровом з 18 березня 2014 року.
Інформаційна агенція “Центр журналістських розслідувань”
Kyiv Kyiv Ukraine