Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду 20 лютого наказала «Державному оператору тилу» знести вимоги, які заважали одному з попередніх постачальників харчів для ЗСУ взяти участь у нових закупівлях на загальну суму 10,85 млрд грн. У тому числі знесено вимогу про те, щоб склади учасників закупівлі проходили знезаражування від крис та комах.
Про це йдеться у рішенні суду, повідомляють Наші гроші.
Суд виніс рішення 20 лютого, напередодні дня, коли мали відбутись аукціони в закупівлях послуг харчування для Збройних сил України на квітень-червень цього року (3,76 млрд грн, 3,07 млрд грн, 0,05 млрд грн, 0,42 млрд грн, 0,35 млрд грн, 0,49 млрд грн, 0,05 млрд грн, 1,05 млрд грн, 1,05 млрд грн, 0,28 млрд грн, 0,28 млрд грн).
За рішенням суду, яке не підлягає оскарженню, «Держоператор тилу» більше не має права вимагати в цих закупівлях, аби учасники його торгів мали докази проведення дезінсекційних та дератизаційних робіт на складських об’єктах у 2023 році. Також не можна вимагати використання касових апаратів не менш як на 50% заявлених складів.
Окрім цього суд заборонив вважати підставою для недопуску в торгах невиконання зобов’язань фірмою по поставкам харчів для військових по попереднім контрактам під час вторгнення.
Рішення суду було прийнято за позовом одного з колишніх постачальників харчів для Міністерства оборони ТОВ «Трейд граніт інвест». Засновницею фірми є Юлія Павліченко. Це колишня власниця відомої за часів Порошенка компанії «Максмед інтернешнл». Тоді вона блокувала торги «Укрзалізниці» на мільярди гривень завдяки оскарженням в Антимонопольному комітеті. Навіть прем’єр-міністр Володимир Гройсман публічно скаржився на дії «Максмеду».
«Максмед» на той час був прописаний у бізнес-центрі «Євразія» на вул. Жилянській, 75. Де також знаходилась громадська приймальня впливового нардепа від БПП Олександра Грановського. Після того як Порошенко втратив владу, «Максмед» змінив назву на ТОВ «Прайм-ф’южн-сейлс» та переїхав у офіс №4 по вул. Володимирська, 42г. Цей самий офіс до неї займало ТОВ «Торум» з групи Грановського (див. їхні зв’язки), яке за часів Порошенка було одним з найбільших постачальників палива для «Укрзалізниці» і Міноборони.
Суддею-доповідачем по справі був Володимир Кузьменко. Це один з «суддів Майдану», який забороняв українцям протестувати проти угрупування Януковича. Колишній голова ліквідованого ОАСКу Павло Вовк у розмові про відмазування суддів апеляційної інстанції від дисциплінарної відповідальності називав його “нашим”:
Також в колегію Шостого апеляційного адмінсуду входили Ярослав Москаленко і Олена Ганечко.
За даними «Схем», Ярослав Москаленко не задекларував родинну нерухомість у Москві та апартаменти на узбережжі в окупованому Севастополі, записані на дружину з 2020 року за паспортом громадянки РФ.
За даними «Слідства.інфо», раніше Олена Ганечко відмовилась повідомляти у декларації дані про дохід та кошти свого чоловіка, київського адвоката Ігоря Парубочия. Хоча його ім’я й телефон фігурували у комерційному оголошенні про продаж люксового позашляховика Porsche Cayenne та будинку за 300 тисяч доларів.
Як зазначив співзасновник та редактор видання «Наші гроші» Юрій Ніколов, Арсен Жумаділов, який очолив Агенцію ресурсного забезпечення армії, повідомив, що “це рішення суду не впливає на перебіг процедур, строк подання пропозицій вчора завершився, сьогодні маємо аукціони”.
“Тільки що прочитав у Тетяна Ніколаєнко, що фірма “Трейд граніт” за позовом якої і знесли вимоги, це саме та фірма, яку Міноборони звинуватило в недовозі продуктів солдатам. Тобто паршивці знайшли суддю, який зберіг паршивцям доступ до мільярдів. Вимога, щоб їхні продуктові склади у 2023 року проходили обробку проти крис і комах! Тобто склади з крисами і комахами у них є, але тепер вони не пролазять… Також Міноборони заборонили вигоняти з торгів тих постачальників, які вже під час вторгнення везли солдатам некондиційне гамно, або взагалі недовозили їжу у повному обсязі”, – написав він у Facebook.
Як повідомив Арсен Жумаділов, голова Агенції ресурсного забезпечення армії, “у звязку із цим є дві новини – одна погана, друга добра”.
“Погана – якість рішень суду апеляційної інстанції неприємно дивує. Судді посилаються не на ті статті закону “Про публічні закупівлі”. У рішенні відсутні міркування щодо норм права та особливостей його застосування. Аргументація по суті звелась до цитування позовної заяви. Не знаю, з чим це повязано. Чи з бекграундом суддів, чи з сумнозвісним умінням позивача “переконувати”. Маємо факт. І це на тлі рішення суду першої інстанції, який повністю відмовив у задоволенні позовних вимог. Належно обгрунтувавши позицію. Добра – рішення суду не впливає на перебіг процедур. Строк подання пропозицій вчора завершився. Сьогодні маємо аукціони. Тож передачасно анонімні тг-канали на замовлення проголосили кінець змінам у закупівлі харчування. Якщо ми не перемогли, це ще не кінець. Усього стосується”, – заявив він.
Нагадаємо:
- Міноборони України підписало договір на послуги організації харчування у 2023 році військових частин, які дислоковані у тилових регіонах, на загальну суму 13,16 млрд грн. Контракт укладений із ТОВ «Актив компані» зі статутним капіталом у тисячу гривень та всіма ознаками фірми-«прокладки». При цьому ціни на найбільш ходові харчі у межах угоди виявилися завищеними у 2-3 рази порівняно з роздрібними цінами у магазинах Києва, пише журналіст та засновник проєкту «Наші гроші» Юрій Ніколов у матеріалі для видання ZN.UA «Тилові пацюки Міноборони під час війни «пиляють» на харчах для ЗСУ більше, ніж за мирного життя».
- Договір з «Актив компані» від імені Міноборони підписав Богдан Хмельницький – директор департаменту держзакупівель, у якого влітку проводили обшуки у справі щодо розкрадань на поставках амуніції для військових.
- Автор розслідування про корупційні закупівлі харчів для Міноборони, засновник проєкту «Наші гроші» Юрій Ніколов розповів, як кілька тижнів намагався достукатися до чиновників у високих кабінетах, після чого вирішив оприлюднити документи публічно.
Верховна Рада зробила крок до прозорості незбройних оборонних закупівель, проголосувавши за законопроект №8381 у першому читанні.
