Гліб Канєвський: Від стягнутих активів підсанкційних осіб у бюджет надійшло лише ₴100 мільйонів

Влада
Гліб Канєвський, керівник аналітичного центру StateWatch Фото: forbes.ua

Держава досі не має стратегії щодо конфіскації активів російських олігархів і українських діячів часів Януковича, щодо яких запроваджені санкції РНБО. Через це, станом на кінець 2023 року, від стягнутих активів підсанкційних осіб в бюджет надійшло трохи більше 100 мільйонів гривень.

Про це в інтерв’ю Центру журналістських розслідувань повідомив Гліб Канєвський, керівник аналітичного центру StateWatch.

Він пояснив, як працює режим стягнення активів підсанкційних осіб. Після того, як особа потрапила у санкційні списки РНБО, Мін’юст починає збирає інформацію щодо її активів з 18 органів влади, в першу чергу, це — СБУ, АРМА, ДБР, БЕБ, НАБУ, органи прокуратури тощо. Встановивши перелік всіх активів, Мін’юст звертається у Вищий антикорупційний суд, який приймає рішення щодо конфіскації.

В цьому механізмі є комплекс проблем. Найбільша — відсутність державної стратегії: кого і в яку чергу санкціонувати і як стягувати активи? «Це призводить до того, що, наприклад, Медведчук під санкціями, а його однопартієць Рабінович, ні. Відповідно, активи Медведчука українська влада може стягнути, хоча, увага, станом на січень 2024 року ще не стягнула. А активи Рабіновича навіть не може починати стягувати», — сказав Гліб Канєвський.

Друга проблема — збір інформації про активи підсанкційної особи може тривати роками через безвідповідальне ставлення органів, які не передають ці відомості Мін’юсту своєчасно. Третя — довготривалий розгляд справ Вищим антикорупційним судом. Зокрема, через «кмітливість адвокатів». 

«Якщо в 2022 році адвокати не хотіли захищати підсанкційних осіб, то у 2023 році навіть у найпаскудніших російських олігархів знаходяться в Україні українські адвокати, які приходять у суди і використовують брудні юридичні прийоми, щоб максимально затягувати справи. А чому затягують справи? Тому що всі ці інструменти стягнення і конфіскації працюють лише під час воєнного стану», — пояснив керівник StateWatch.

Другий режим конфіскації — стягування суверенних активів громадян Росії в Україні. У такий спосіб у 2022 році Україна стягнула активів, зокрема російських банків, на суму 25 мільярдів гривень. Ці гроші були спрямовані у Фонд ліквідації наслідків агресії РФ.

«Але в 2022 році все і зупинилось. Станом на 2023 рік встановлений перелік 903 російських комерційних активів на території України, які, на превеликий жаль, до сих пір не націоналізовані», — повідомив Гліб Канєвський.

На питання, чому так сталося, аналітик відповів: «Чим далі лінія фронту від Києва, тим менша політична воля тут і зараз розправитися з проросійськими політиками, які працювали на території України, і з російським бізнесом. Це спостерігається у санкційній політиці, так само як і в економіці, як у боротьбі з корупцією».