Валерий Брусенский: «Когда мы вернемся в Новую Каховку, времени раскачиваться у нас не будет. Мы должны иметь уже готовый план действий»

Публикации
Валерий Брусенский, начальник Новокаховской городской военной администрации. Фото: Олег Батурин

19 декабря 2022 года президент Украины Владимир Зеленский образовал Новокаховскую городскую военную администрацию и назначил ее начальником Валерия Брусенского. До этого он работал председателем Каховского районного совета, в который его избрали от партии «Слуга народа».

15 февраля 2023 года вступило в силу постановление Верховной Рады Украины, согласно которому Валерию Брусенскому на период действия военного положения и 30 дней после его прекращения или отмены переданы полномочия городского головы Новой Каховки, Новокаховского городского совета и его исполнительного комитета.

Какие задачи сейчас стоят перед военной администрацией, что сейчас происходит в освобожденных Казацком и Веселом, сколько в Новой Каховке останется коммунальных предприятий и школ, в какой помощи нуждаются местные жители? На эти и другие вопросы Валерий Брусенский согласился ответить в интервью Центру журналистских расследований.

«Була б моя воля, я б примусово евакуював усіх мешканців Веселого і Козацького»

ЦЖР: Разом із правобережною частиною Херсонщини 11 листопада були звільнені два населених пункти Новокаховської територіальної громади – Козацьке і Веселе. Яка там сьогодні ситуація? Чого потребують місцеві жителі?

Валерій Брусенський: Головна проблема – постійні обстріли з боку окупантів, які залишаються на лівому березі. Не було б там їх – безліч проблем вирішилися би одразу. Коли ж від вогневої точки на Каховській ГЕС до найближчого будинку лише один кілометр, а це пряма лінія ураження, про що взагалі можна говорити? Була б моя воля і законодавчі можливості, я примусово евакуював би всіх мешканців Веселого і Козацького. Там жити неможливо.

Каховська ГЕС сьогодні. Фото: соцмережі

ЦЖР: Скільки разів ви там уже бували?

Валерій Брусенський: Просто так ми туди не їздимо. Лише коли веземо гуманітарну допомогу. Після свого призначення я там був десь до десяти разів, може 7-8.

Як правило, гуманітарну допомогу привозять волонтери. Але вони не знають дороги, всіх нюансів, де й як проїхати, до того ж, зв’язку там немає зовсім. Тому хтось із нас – або я, або Олег Тарабака, або хтось інший супроводжують їх туди.

ЦЖР: Скільки людей залишаються в Козацькому і Веселому?

Валерій Брусенський: Ми зараз цього не афішуємо. Скажімо так, близько тисячі. 

До повномасштабної війни в двох селах було близько 5 тисяч жителів. На час звільнення – 1900. Зараз – удвічі менше. Але багато хто повертається, попри все.

Багатоповерхівка у Веселому після російських обстрілів. Фото: Facebook / Новокаховська міська військова адміністрація

ЦЖР: Чому люди повертаються і чому не хочуть виїжджати? 

Валерій Брусенський: Майно. Бояться, що його пограбують, зруйнують. Але коли прилітає міна і руйнує будинок, одразу подають заявку на евакуацію.

ЦЖР: Чого там потребують люди?

Валерій Брусенський: Всього. В першу чергу, припинення обстрілів. Останнім часом [окупанти] там просто звіріють. Випускають дрони і з них скидають гранати по скупченнях людей, по будь-якому руху. Я вже не кажу про артилерію, про «Гради», на які вже просто ніхто не звертає увагу. Сьогодні з нашими в. о. старост цих сіл розмовляли телефоном, чую – на задньому фоні вибухи, прильоти. Але ніхто вже навіть голову туди не повертає. Люди звикли, що там прилітає. Як вони живуть у цьому, я не знаю.

Селище Козацьке після російських обстрілів. Фото: Facebook / Новокаховська міська військова адміністрація

ЦЖР: Чи є кому там надавати медичну допомогу?

Валерій Брусенський: Є одна медпрацівниця у Веселому. Вона мешкає в цьому селі, тому залишилась і за можливості надає допомогу. В Козацькому нікого немає. Але в разі потреби тамтешні жителі звертаються у Веселому. 

За останній місяць-півтори ми налагодили постачання ліків. Раніше це питання закривали лише за рахунок волонтерів. Тож сказати, що ліків немає, зараз не можна. Все першочергове, все потрібне — все є. Домовилися також з Бериславською лікарнею, щоб там надавали медичну допомогу людям. Вчора ось (інтерв’ю записувалось 1 березня, — прим. автора) було два поранення. На жаль, один із постраждалих під ранок помер. Одне з поранень у нього було в голову. Осколок лікарі витягли, але він не вижив…

Швидка допомога в ці наші села не їздить, їм заборонено. Тому евакуювати поранених доводиться власним транспортом або за допомогою військових.

ЦЖР: Чи є в Козацькому і Веселому вода, продукти?

Валерій Брусенський: Продукти є більш-менш. Допомагають волонтери, також їх постачають по лінії військової адміністрації. Але є питання з транспортом, бо багато хто з водіїв туди просто відмовляється їхати. Приміром, недавно з Миколаєва привезли для цих сіл 8,5 тонн харчів, а до місця призначення вези їх сам як хочеш. А у військової адміністрації транспорту свого немає, бюджету немає, нічого немає, продукти ж треба доставити. Тож домовляємось з хлопцями-волонтерами і так веземо.

Днями мешканцям Веселого і Козацького привезли понад 100 кубів дров. Фото: Facebook / Новокаховська міська військова адміністрація

Зараз ось волонтери-капелани дрова привезли до села Високе [Тягинської громади Бериславського району], і то ледве вмовили водія хоча б туди доїхати. Їхати далі він відмовляється. А це ціла фура дров, яку потрібно довезти до наших сіл. Щось будемо думати, просити когось.

ЦЖР: У людей є потреба в дровах?

Валерій Брусенський: Так. Бо електроенергії немає, газу немає. Немає нічого. До посадки ж не підеш рубати деревину, на берег теж не вийдеш – усе заміновано або обстрілюється. Ця зима ще врятувала. Якби вона була такою як зазвичай, то у нас багато людей загинули б від переохолодження. Тим більше, що вони відмовляються виїжджати. Приміром, там у нас є родина з п’ятьма дітьми, яка не захотіла евакуюватися. Приїхала до них евакуаційна машина, а вони – ні. Про що можна говорити?

ЦЖР: Виїжджати відмовляються люди різного віку?

Валерій Брусенський: Переважно, літні люди. І з них 80-85% — жінки. Чоловіків там майже немає.

Овочеві набори для звільнених сіл Новокаховської громади. Фото: Facebook / Новокаховська міська військова адміністрація

«По аварійних бригадах росіяни б’ють більше, ніж по ЗСУ. Це в них пріоритетна ціль»

ЦЖР: Чи вдається вам отримувати інформацію про те, що відбувається на лівобережній частині громади: в Новій Каховці, Дніпрянах, селах?

Валерій Брусенський: З соцмереж, телеграм-каналів. Прямого контакту з тією стороною у нас немає. Зараз окупанти вирубили інтернет, а російські сімки на лівобережжі працюють не завжди і не скрізь. Та й багато людей бояться щось говорити через російські сімки. 

Критично важливим є питання відновлення мобільного зв’язку для лівого берега. Ми розмовляли про це з операторами, але вони поки не можуть це зробити. Тому що на правому березі росіяни зруйнували вишки. Ремонтним бригадам треба залізти наверх – а по них стріляють. Так само і з «Херсонобленерго». Їхні бригади намагалися щось зробити, але окупанти одразу почали по них цілеспрямовано бити. 

По аварійних бригадах росіяни б’ють більше, ніж по ЗСУ. Таке враження, що для них головне – знищити всіх наших електромонтерів, газовиків і всіх, хто намагається навести лад. Це в них пріоритетна ціль. І тому я чую: «Ну не можемо ми втратити бригаду електриків, яких і так не вистачає».

ЦЖР: З повідомлень наших земляків і самих окупантів ми бачимо, що Нову Каховку вони зараз обстрілюють чи не найбільше.

Валерій Брусенський: А у мене враження, що зараз більше страждає сусідня Каховка. Її почали бити раніше і уражень там більше. Можливо, у мене таке суб’єктивне враження, але Каховку, здається, росіяни більше не люблять.

Постраждалий від російських обстрілів будинок у селищі Дніпряни на окупованій лівобережній частині Новокаховської громади. Фото: Facebook / Новокаховська міська військова адміністрація

ЦЖР: Чи є дані, скільки людей залишається на лівому березі в вашій громаді?

Валерій Брусенський: Думаю, від 5 до 10 тисяч. Більш точну цифру навряд чи хтось зможе назвати. До повномасштабного вторгнення в усій громаді було 60 тисяч жителів. 

Багато наших людей зараз знаходяться в Генічеську, Скадовську, Лазурному. Вони виїхали через небезпеку і чекають там можливості повернутися додому. Дехто чекає в Криму, але звідти повернутися, боюсь, буде неможливо.

ЦЖР: Чи працюєте ви з тими новокаховчанами, які виїхали в інші регіони України і оформили статус ВПО? Чого вони потребують?

Валерій Брусенський: Це одне з головних для нас питань. Ми хочемо зробити реєстр усіх мешканців нашої громади, які були змушені виїхати з окупованої території. По звільненому Козацькому і Веселому ми вже зробили такий реєстр. Зараз опрацьовуємо механізм як це зробити і по наших інших населених пунктах. 

Так, в Україні є реєстри внутрішньо переміщених осіб, я спробував отримати необхідні дані через Мінсоцполітики, але не вдалося. Тому хочемо зробити це самі і кинути клич, щоб люди нам повідомляли про своє місцезнаходження. Бо коли ми повернемося до Нової Каховки нам потрібно буде їх повертати і тримати з ними контакт.

ЦЖР: Для чого це потрібно? Що це дасть?

Валерій Брусенський: По-перше, дасть прямий контакт з людьми. Ми будемо знати, де вони. Плюс вони зможуть до нас звертатися напряму. Бо хоч вони живуть зараз, приміром, у Львівській області як ВПО, але можуть мати певні питання, наприклад, по своєму майну. Ми намагаємося відкрити державний реєстр, працювати з ним, щоб надавати ті ж довідки з місця проживання. Почнемо з цього.

У людей можуть бути й інші потреби. У нас була ідея запустити в Козацькому і Веселому послугу доставки особистої допомоги. Приміром, там залишаються чиїсь батьки, а діти хочуть передати їм ліки або інші потрібні речі. Мова про невеликі пакунки, які б могли відправлятися на одне з відділень «Нової пошти», з якого ми б їх забирали і доставляли за потрібними адресами. Але через постійні обстріли ми не змогли це втілити в життя.

ЦЖР: Чи маєте ви дані по кількості зруйнованого житла в Новокаховській громаді?

Валерій Брусенський: Нам невідомо, хто подавав уже такі заявки. Це теж одна з причин, чому ми хочемо зробити реєстр наших жителів. Бо найкритичніші дні будуть, коли ми повернемось на лівий берег. На збір інформації і розкачку часу не буде. Тому ми хочемо вже сьогодні розуміти, що може бути потрібно і повернутися додому вже з готовим планом дій. Ми повинні відразу знати, що нам потрібно відновити.

ЦЖР: Останнім часом у Каховському водосховищі спостерігається сильне падіння рівня води. Чи відомо, що відбувається там зараз?

Валерій Брусенський: У цьому році почався ранній паводок. Зазвичай він починався десь з кінця березня, а зараз у кінці лютого. Тож, за моєю інформацією, рівень води у водосховищі почав підніматися. Але окупанти не зменшують скид води. Тож ситуація кардинально не покращується. Чим швидше ми повернемось додому, тим скоріше ми зможемо подолати наслідки дій росіян. 

Паводок трохи дозволить стабілізувати безпекову ситуацію на водосховищі, але лише тимчасово. Коли паводку не стане, ми повернемось до мінусового дебету води між Запорізькою і Каховською ГЕС. І питання падіння рівня води знову стане критичним. Подивитися ж, що відбувається зараз з Дніпром нижче Каховської ГЕС ми не можемо, бо підійти туди неможливо. Там усе обстрілюється, а сам берег замінований.

Мінометні міни у воді біля набережної у Новій Каховці зараз. Фото: Facebook / Dmitriy Orlov

«Вісім комунальних підприємств точно підуть на ліквідацію і реорганізацію»

ЦЖР: Чи контактуєте ви з керівництвом Новокаховської міської ради, з міським головою?

Валерій Брусенський: Ми зустрічалися з ним минулого тижня. 15 лютого, нарешті, набула законної сили постанова про передачу повноважень мені, як начальнику військової адміністрації. Я з 20 грудня 2022 року працюю, але повноваження в органі місцевого самоврядуванні до мене перейшли тільки зараз. Також у нас були певні організаційні дії та бюрократичної роботи зараз ще дуже багато. Ми з’ясовуємо, де знаходяться всі працівники міської ради, хто з них може виконувати свої обов’язки, а хто ні. Все це ми маємо запустити знову під структурою військової адміністрації. Тому зараз у нас такий легкий дурдом.

Міський голова Володимир Коваленко зараз пішов у відпустку. Після виходу з неї він буде на простої, бо виконувати будь-які свої повноваження він не може. А звільнення чи щось інше не передбачене законом. Тож він залишиться на своїй посаді, але буде на простої.

ЦЖР: Скільки працівників буде в Новокаховській військовій адміністрації? Скільки до неї перейде працівників міської ради?

Валерій Брусенський: Зараз цей перехід якраз триває. Протягом березня буде інвентаризація кадрів, назвемо це так. Будемо розбиратися з кожною людиною: з його посадою, наскільки вона нам потрібна. Водночас ми розуміємо, що для багатьох це єдине джерело доходів. Але є й інші ситуації: людина знаходиться в Україні і хоче залишатися на простої, щоб не працювати. Навряд чи ми таких працівників будемо тримати, бо людей і так не вистачає. Я можу зрозуміти, що на простої залишається людина, яка на окупованій території. А є ті, хто знаходяться за кордоном. У мене є питання: чи мають вони право отримувати гроші за простій? І це питання навіть не про закон, а про мораль. Бо якщо вони зареєстровані як біженці і отримують допомогу від іншої держави та можуть працювати дистанційно, то я не розумію, навіщо їм оплачувати простій, чесно. 

З усіма випадками треба розбиратися окремо. На це потрібен час. 

Маємо ми питання і по керівниках. У нас будуть зміни по головних розпорядниках бюджетних коштів, які або знаходяться за кордоном, або на окупованій територій. Тут зовсім інша ситуація. Так, начальниця відділу у справах сім’ї, молоді, фізкультури та спорту міськради Наталія Таран подала заяву про призупинення трудової угоди на час воєнного стану. Оскільки вона залишається за кордоном, ми призначили в. о. на її місце. Начальник відділу державного архітектурно-будівельного контролю міської ради Геннадій Шиян теж не може працювати і ми шукаємо людину на його місце.

Те ж по начальникам управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення, управління комунального майна, інфраструктури старостинських округів. Останнє ми взагалі будемо повністю трансформувати. Ще до повномасштабної війни я вважав, що це управління не потрібне. Але тоді були, скажімо так, певні політичні домовленості. Після трансформації управління займатиметься виключно гуманітарними питання, буде чимось типу гуманітарного штабу.

Евакуація зі звільнених сіл Новокаховської громади 16 січня 2023 року. Фото: Facebook / Новокаховська міська військова адміністрація

ЦЖР: А чи потрібні Новій Каховці всі наявні комунальні підприємства?

Валерій Брусенський: Ні. З 23 зареєстрованих комунальних підприємств і установ Новокаховської міської ради на сьогодні працюють лише три. Це КНП «Центральна міська лікарня м. Нова Каховка», КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Нова Каховка» і пасажирське КП «Автоцентр». Керівники перших двох підприємств працюють віддалено. А «Автоцентр» ми запустили 1 березня. За нашим задумом, це буде універсальне комунальне підприємство, яке виконуватиме все. В першу чергу воно займеться створенням нового автопарку, бо зараз у нашої громади немає нічого. До звільнення Нової Каховки ми повинні мати свої автобуси, якусь спецтехніку. 

ЦЖР: Директор КП «Автоцентр» виїхав на підконтрольну українську територію?

Валерій Брусенський: І Олексій Овчаров, і його головний бухгалтер виїхали. З тими, хто не виїхав з окупованого міста у нас немає жодних стосунків, з ними ми не спілкуємось. Бо немає сенсу і підстав. А ось ці три названі мною комунальні підприємства працюватимуть далі. 

ЦЖР: Чим ще займатиметься «Автоцентр»?

Валерій Брусенський: В першу чергу, він далі працюватиме за своїм автотранспортним напрямком. Ми хочемо отримати спецтехніку: бульдозери, екскаватори, вантажні автомобілі. Бо всі відмовляються їздити до наших сіл, а готуватися до відновлення потрібно вже зараз. Тому ми звертаємося до всіх громад, Асоціації міст України, закордонних та інших партнерів, щоб нам надали будь-яку автомобільну техніку, хоча б стару. Ми будемо раді всьому, бо коштів щось придбати у нас немає. 

Також при КП «Автоцентр» ми створюємо аварійно-комунальну бригаду, яка буде займатися відновленням пошкоджених установ, допомагати місцевим жителям полагодити, приміром, зруйнований російськими снарядами дах. Вона займатиметься водопостачанням у Козацькому і Веселому, бо дизель-генератори для роботи свердловин потрібно комусь заправляти паливом і запускати. 

Коли ж ми повернемося до Нової Каховки, КП «Автоцентр» передасть іншим не притаманні йому функції. Тим же водопостачанням займатиметься водоканал, благоустроєм – інше підприємство. Універсальність функцій «Автоцентру» ми робимо для економії. Щоб був один директор, один бухгалтер. Платити зарплату всім ми не маємо можливості.

Гуманітарний вантаж для звільнених сіл Новокаховської громади. Фото: Facebook / Новокаховська міська військова адміністрація

ЦЖР: Які комунальні підприємства Нової Каховки ви плануєте залишити?

Валерій Брусенський: Вісім з 23 точно підуть на ліквідацію або реорганізацію. Бо вони не потрібні. Спочатку ми припинемо контракти з усіма їхніми директорами. Потім призначимо виконуючого обов’язки керівника або ліквідатора. На жаль, серед нинішніх директорів комунальних підприємств нашого міста є підозрювані в колабораційній діяльності. І міська рада з жодним із них не розірвала контракт. 

Не потрібними є КП «Муніципальна охорона», «Торговельний центр», «Новокаховська міська радіоорганізація», «НК ЖЕУ». Їх треба ліквідовувати. Ще чотири комунальні підприємства підуть на реорганізацію: «Парк культури та відпочинку», «Основа», «Козацький багатогалузевий комбінат комунальних підприємств» і «Сількомунгосп «Веселе». В існуванні того ж КП «Основа», яке займалось водопостачанням у деяких наших населених пунктах немає сенсу, бо це має робити водоканал. А тим же благоустроєм у Козацькому і Веселому може займатися КП «НК Екосервіс». Плодити 23 директори з зарплатами і всім іншим точно не має сенсу.

ЦЖР: А чи плануєте переглядати освітню мережу?

Валерій Брусенський: 100%. Це питання ми неодноразово обговорювали з директором департаменту освіти і науки Херсонської ОВА. Цей навчальний рік ми вже закінчимо як є, а наступний точно буде іншим.

ЦЖР: Тобто, нинішня кількість навчальних закладів громаді буде не потрібною?

Валерій Брусенський: Ми чекаємо рекомендацій щодо цього, але нову мережу маємо сформувати до початку нового навчального року. Якщо ж ми повернемось у березні або липні до Нової Каховки, то й діти повинні повернутися. Поки ще не зрозуміло, чи буде навчання тільки оффлайн чи також у дистанційній формі? Якщо дозволять і надалі онлайн, тоді ми зможемо навчати тих дітей, які знаходяться зараз, приміром, у Польщі. Поки ж у нас є лише дистанційне навчання.

По-друге, треба подивитися на стан будівель. Школи у Веселому вже немає, вона зруйнована, тож ніякої роботи там не може бути. Вочевидь, на два села там буде одна школа, в Козацькому. Вона ціла, але ми не знаємо, що буде далі. Та й до першого вересня її ніхто не відремонтує, це нереально.

Тому оптимізація мережі, як шкільної, так і дошкільної, буде 100%. Наприклад, доведеться оптимізувати школу, де всього 20 учнів. Або ліцей №6 в Основі, який нині взагалі не працює, а його працівники перебувають на простої. Це єдиний навчальний заклад, який не зміг запустити дистанційне навчання. Постає питання: чи буде він узагалі? Або буде, а інших навколо нього не буде. Тому питання транспорту для нас дуже актуальне. Якщо у нас буде менше шкіл, доведеться організовувати підвезення дітей. Це комплексне питання, яке потрібно вирішувати вже сьогодні.

Гуманітарна допомога для звільнених сіл громади. Фото: Facebook / Новокаховська міська військова адміністрація

«Я завжди казав, що я — сам по собі»

ЦЖР: Хто у вашій команді? Приміром, хто ваші заступники?

Валерій Брусенський: Перший заступник міського голови Олег Тарабака перейшов моїм першим заступником. 1 березня був його перший робочий день. 

Уже є й другий заступник по цифровізації Сергій Петрушевський. Все, більше нікого не беремо. Хоча в структурі у нас є ще два заступники з гуманітарного і соціального напрямків. Поки ці посади вакантні. Не в останню чергу через нестачу коштів: через війну у нас в рази впала дохідна частина бюджету. 

З 1 березня повністю зупинена робота виконавчого комітету Новокаховської міськради. Там залишилишь лише головний бухгалтер і ще один фахівець, який займатиметься кадровими питаннями. Решта або перейшли до військової адміністрації, або залишаються на простої, або з ними зупинені трудові відносини. Наприклад, у міськраді є начальник відділу туризму. У військовій адміністрації такої посади немає, тож людина на простої. А коли повернемося до Нової Каховки тоді й будемо думати, чи потрібен нам узагалі цей відділ.

ЦЖР: Скільки всього співробітників у вашій військовій адміністрації?

Валерій Брусенський: Штатний розпис у нас на 51 людину. Зараз у нас працюватиме трохи більше 20 людей. 

ЦЖР: Хто зараз працює старостами?

Валерій Брусенський: З минулого року їх уже немає. Вони звільнені або, як староста Веселого Людмила Аннас, загинула

ЦЖР: Старости не потрібні в структурі військової адміністрації?

Валерій Брусенський: У нас будуть уповноважені люди, які виконуватимуть повноваження старост. У Козацькому і Веселому вже є такі люди. Чому так? Бо староста, після змін до законодавства, має обиратися. А хто їх зараз буде обирати? Якщо ж у селі залишилося 20% населення і проукраїнська більшість виїхала, кого вони можуть обрати? Крім того, несправедливо позбавляти права голосу тих, хто був вимушений виїхати за кордон. Тому обрання старост поки не на часі. Це питання теж і щодо того, коли можуть відбутися наступні вибори. До закінчення війни, стабілізації ситуації і до повернення людей додому говорити про це ми взагалі не можемо. Саме тому призначатимемо уповноважених осіб. А якщо будуть нарікання на їхню роботу, ми їх замінимо.

Валерій Брусенський (на першому плані ліворуч) під час візиту до звільнених сіл громади. Фото: Facebook / Новокаховська міська військова адміністрація

ЦЖР: Які зарплати зараз у військовій адміністрації? 

Валерій Брусенський: На сьогодні я ще не отримав жодної копійки. Бо коли мене призначили в грудні, у нас ще не було бюджету. До речі, така ж ситуація була у мене після створення Каховської районної ради і обрання мене її головою: я півроку тоді не отримував зарплати. 

Ми лише 1 січня 2023 року затвердили штатну структуру військової адміністрації, а бюджет прийнятий в кінці лютого. 1 березня ми подали його до державного казначейства, тож у березні я сподіваюсь отримати зарплату. 

Зарплати у військовій адміністрації прирівняні до місцевого самоврядування: ті самі оклади, надбавки. Мій посадовий оклад – 15 тисяч гривень. Такий як у міського голови і голови райради.

ЦЖР: Але в деяких громадах з урахуванням премій зарплати доходили до 100 і більше тисяч гривень на місяць.

Валерій Брусенський: Я чув про таке. Такого вже не буде. Обов’язкові виплати люди отримуватимуть. А надбавки і премії погоджуватимуться головою. Своїм підлеглим це буду погоджувати я, а мені та іншим начальникам військових адміністрацій це буде погоджувати начальник Херсонської ОВА.

У нас розроблене положення про преміювання, за яким розмір премії залежить від складності виконання роботи і рівня її безпеки. Ті, хто їздить до Козацького і Веселого отримуватимуть додаткові виплати за ризик. А хто працює дистанційно зі Львова їх не матиме. Тому цілком може бути ситуація, коли простий фахівець, котрий їздить до Козацького отримуватиме більше ніж начальник управління, який перебуває десь у Львові. Але премій в 200-300% ні в кого не буде. Це навіть не обговорюється.

Пошкоджений міст через греблю Каховської ГЕС. Фото: соцмережі

ЦЖР: Ще кілька років тому вас нерідко асоціювали з депутатом Херсонської обласної ради від партії «Слуга народу» Данилом Репілевським, який разом із батьком співпрацює з російськими окупантами. У 2019 році Репілевський-молодший профінансував цю партію і ремонт її офісу в Новій Каховці. Чи підтримуєте ви з ним стосунки і чи не плануєте ініціювати позбавлення його батька, Едуарда Репілевського, звання «Почесний громадянин Нової Каховки»?  

Валерій Брусенський: Стосовно ремонту офісу «Слуги народу» я не знаю, чесно. Я не укладав жодні угоди, тож про це я нічого не можу сказати. Чи він там ремонтував, чи хтось інший. А щодо асоціацій, то з ким мене тільки не пов’язували. 

ЦЖР: Карл Стурен?

Валерій Брусенський: До речі, з ним я в своєму житті бачився лише один раз. І це була зустріч на пару хвилин у загальному колі. Крім цього випадку ми з ним ніколи не спілкувалися взагалі.

Я завжди казав, що я — сам по собі. Я працював свого часу з різними людьми: з Іваном Вінником, Борисом Сіленковим, Володимиром Стеценком, директором заводу «Південелектромаш» Дмитром Моцьо. Цей перелік я можу продовжувати. Ніколи не було такого, щоб якийсь начальник давав мені вказівки і я їх сліпо виконував. Всім, хто мене знає, відомо, що я завжди маю власну думку і в разі чого не буду чогось робити. Через це у мене з багатьма людьми в певний момент розходилися доріжки. 

З Данилом Репілевським востаннє я спілкувався в першій половині лютого 2022 року. З 24 лютого я не мав з ним жодного контакту. Він не зв’язувався зі мною, я теж. А щодо позбавлення звання, то це питання, на мою думку, може вирішувати тільки громада. Я – призначений чиновник. Сьогодні я є, а завтра — немає. Те саме і з перейменуваннями вулиць. Я вважаю, що військова адміністрація може напрацювати перелік, але рішення має приймати або громадський референдум, або вже новообраний міський голова чи новий депутатський корпус. Це питання точно не до призначеної посадової особи.

Мітинг проти російської окупації у Новій Каховці 6 березня 2022 року. Фото: Facebook / Новокаховська міська військова адміністрація

«Впевнений, що зовсім скоро ми вже будемо вдома»

ЦЖР: Чи багато в Новокаховській громаді виявилося зрадників?

Валерій Брусенський: Інформації про різних людей є безліч. Але чи є по кожному з них підозра за 111 статтею Кримінального кодексу? Якщо людині повідомили про підозру, значить є підстави обвинувачувати її в державній зраді. Якщо ні — давайте почекаємо. Я не прокурор і не суддя, щоб виносити вирок.

Якщо ж говорити про загальну картину, то зараз, як я вже казав, із 60 тисяч населення залишилось приблизно 10 тисяч. Решта – 50 тисяч – виїхали. Тобто, вони показали своє ставлення до «русского мира». Хоча я впевнений, що відсотків 90 з тих, хто залишився, зробили це вимушено. В когось із них батьки не можуть виїхати, хтось просто боїться. 

Невеличка доля зрадників, дійсно, була. Сподіваюся, що ми їх більше ніколи в Новій Каховці не побачимо. Нехай їдуть собі в Анапу, куди завгодно, аби не поверталися більше.

ЦЖР: А з представників влади скільки зрадників виявилося?

Валерій Брусенський: Їх не так багато, десь менше 5%. Я не вважаю, що це критична кількість. В основній масі Нова Каховка показала свою проукраїнську позицію. А люди скрізь є різні. Проросійські погляди можна зустріти в усіх куточках України. Просто десь це одна людина, а десь – сто.

Мітинг проти російської окупації у Новій Каховці 6 березня 2022 року. Фото: Facebook / Новокаховська міська військова адміністрація

ЦЖР: Як жителі Новокаховської громади можуть контактувати з вами та з іншими спеціалістами військової адміністрації?

Валерій Брусенський: Найближчим часом ми запустимо чат-бот у «Телеграмі», де будуть відповіді на стандартні питання і зворотній зв’язок для комунікації з людьми. Також нам можна писати на електронну пошту: [email protected].

ЦЖР: Де фізично буде знаходитись Новокаховська міська військова адміністрація до звільнення міста?

Валерій Брусенський: На звільненій частині Херсонщині, зараз ми займаємося цим питанням. Там будуть усі ті, хто повинен забезпечувати життєдіяльність Козацького і Веселого: обидва мої заступники, представники комунальних підприємств, управління соцзахисту і з питань надзвичайних ситуацій. Всі інші поки працюватимуть дистанційно. Бо багато людей орендують житло, оплатили його на місяць-два наперед. І без того грошей у людей небагато, щоб примушувати їх зриватися зараз з місця. До того ж у Миколаєві, де я перебував останнім часом, є проблеми з житлом. 

Але головне – я сподіваюсь, що зовсім скоро ми вже будемо вдома. Тож немає сенсу комусь зриватися сюди вже зараз, щоб потім повертатися до Нової Каховки. Вірю, що до літа ми будемо вдома. Я впевнений в цьому.