Ухвалення в 2014 році закону «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» призвело до істотного і необгрунтованого обмеження конституційних прав і свобод як для кримчан, так і громадян, які перетинають адмінгордон з окупованим Кримом в контрольних пунктах в’їзду-виїзду (КПВВ). Правозахисники рекомендують скасувати цей закон.
Про це заявила глава правління Кримської правозахисної групи (КПГ) Ольга Скрипник, виступаючи на розширеному засіданні комітету ВРУ з прав людини, яке 11 лютого пройшло в Херсоні.
«По суті, на підставі закону з 2014 року був встановлений митний контроль на КПВВ, що суперечить іншим законам України. Так, право кримчан на вільну евакуацію свого особистого рухомого майна з тимчасово окупованої території обмежене тим, що співробітники митниці на КПВВ посилаються на п.1 ст.374 Митного кодексу України, відповідно до якого товари, сумарна вартість яких перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких перевищує 50 кг, і які ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі, є об’єктами оподаткування митними платежами, а також на ст.370 про перелік товарів, які можуть бути віднесені до особистих речей громадян. На підставі цього кримчанам відмовляють у перевезенні через КПВВ з Криму такого майна, як музичні інструменти, меблі, власні твори мистецтва, рослини, габаритна побутова техніка тощо. А сама процедура такої відмови не прозора і призводить до корупційних ризиків», – сказала правозахисниця.
Фото: Facebook Anton Korynevych
Вона зазначила, що цей закон ввів модель, за якою громадяни України з місцем реєстрації на території Криму, визнані «нерезидентами», і їх можливості користуватися банківськими послугами істотно обмежені. Крім того, цей статус «нерезидентів» обмежує таких громадян в отриманні пенсійних і соціальних виплат, нотаріальних послуг.
Фото: Facebook Anton Korynevych
«Правозахисні організації рекомендують розробити і внести на розгляд Верховної Ради України законопроект про скасування Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» з одночасним прийняттям нового Закону, який буде регулювати питання здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України і не буде поширюватись на фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання», – заявила керівник КПГ.
Нагадаємо:
- Упродовж трьох років кримські громадські діячі та Меджліс кримськотатарського народу закликають скасувати закон про фейкову ВЕЗ «Крим«, оскільки він дискримінує громадян України з Криму (мають статус нерезидентів) і водночас дозволяє українському бізнесу працювати на окупованій території, хоча це порушує санкційний режим, введений західними партнерами і самою Україною на півострові.
- 3 листопада 2014 року було прийнято Постанову Нацбанку №699, згідно якої громадяни України, а також юридичні особи, які мають кримську реєстрацію, фактично позбавлені надання повного спектру банківських послуг, якими можуть користуватися інші громадяни України (відкриття рахунку, депозиту, оформлення кредиту і покупка іноземної валюти і т.п.).
- 18 січня 2018 року за пропозицією нардепа Рефата Чубарова було ухвалене протокольне рішення ВРУ про створення робочої групи по внесенню змін до закону України «Про створення вільної економічної зони Крим і про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України».
- 9 лютого 2019 року в Комітеті ВРУ з питань податкової та митної політики відбулося перше засідання робочої групи по ВЕЗ «Крим». Наступне було призначене на 16 лютого, але його перенесли на пленарний тиждень на прохання народних депутатів, які хотіли взяти участь в роботі групи. Однак засідання так і не відбулось.
- Як з’ясував Центр журналістських розслідувань, голова парламентського Комітету з митної та податкової політики Ніна Южаніна заблокувала діяльність робочої групи з напрацювання проекту скасування закону про створення ВЕЗ «Крим» або внесення до нього змін, одноосібно повідомивши голову Верховної Ради про те, що проект закону має бути розроблений урядом.
