Україна не в повній мірі використовує вже існуючі міжнародні санкційні режими. Зокрема, Україна не виявила політичної волі для ініціювання застосування аналогів «Акту Магницького» стосовно осіб, які в умовах російської агресії порушують права українських громадян.
Про це Марія Томак, координаторка Медійної ініціативи за права людини заявила в ході круглого столу «Санкційна політика України. Перезавантаження», який спільно провели представництво президента України в Автономній Республіці Крим та інформаційна агенція Центр журналістських розслідувань.
Вона стверджує, що Україна не повною мірою використовує можливості санкційних режимів, які вже існують на міжнародному «ринку».
«Звісно, Україна має привілей у тому сенсі, що на рівні ЄС, США, Канади введені окремі санкційні режими, які присвячені саме агресії РФ проти України, і в рамках яких встановлюються санкції проти фізичних і юридичних осіб, і це є важливим. Але разом із тим, існує «акт Магницького» і його варіації щонайменше в США, Канаді, віднедавна й у Великобританії, а також на рівні ЄС в дещо обмеженому варіанті, на рівні Литви та Естонії. І в України, на превеликий жаль, не було політичної волі чи спроможності користуватися цими можливостями, які вже існують», – сказала правозахисниця.
За її словами, користування цими можливостями означає передусім проактивну позицію України, надання західним партнерам інформації про факти порушень прав, підлаштування під законодавство кожної окремої країни і надання їм відповідної інформації.
«Україна має запропонувати ЄС ввести санкції проти осіб, які причетні до порушення прав людини тих громадян України, які згадувалися в резолюціях Європарламенту. Ці резолюції також закликали Євросоюз до встановлення санкцій проти порушників прав цих людей. Фактичне політичне підґрунтя для введення цих санкцій є, питання – коли Україна зможе надати ЄС цю інформацію», – зазначила Томак.
Напомним:
- 7 грудня 2020 року Рада міністрів Євросоюзу із закордонних справ затвердила Глобальний режим санкцій ЄС за порушення прав людини. Цей режим не матиме географічних обмежень та стосуватиметься будь-яких персон чи установ по всьому світу, якщо вони причетні до серйозних порушень прав людини. Санкції з цього пакету застосовуватимуться за системні злочини, такі як геноцид, тортури, вбивства та зникнення людей, насильство, системні порушення прав людини на зібрання та асоціації. Перелік таких осіб та установ, що причетні до таких дій, формуватиметься за ініціативою країн-членів ЄС, які представлятимуть обґрунтовані пропозиції на розгляд Ради ЄС.
- Хочете знати більше про кримські санкції, запроваджені США, ЄС та Україною у зв’язку зі збройною агресією Росії проти України та їх вплив на сектори економіки окупованого РФ Криму? Знайомтеся з матеріалами нового розділу «Спецпроекти» на сайті Центру журналістських розслідувань: «Як працюють кримські санкції».
