«Юридичний радник для переселенців» благодійного фонду «Право на захист» роз’яснив найбільш актуальні питання про кредити для внутрішньо переміщених осіб. Правозахисники розповіли про правду і міфи при отриманні кредитів.
На період карантину штрафи і пеня за споживчими кредитами скасовані – правда
Подібні зміни для підтримки осіб, які мають непогашені кредити, були введені на підставі Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID- 19)».
У разі прострочення споживачем в період з 1 березня 2020 року останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, виконання зобов’язань за договором про споживчий кредит (наприклад, сплати платежів) споживач звільняється від відповідальності за такі прострочення (від штрафу, пені та інших неустойок).
«Звертаємо увагу, що звільнення від відповідальності в цьому випадку зовсім не означає, що закон звільняє клієнта від обов’язку сплати платежів по кредиту. Подібні «кредитні канікули» є лише відстрочкою в розрахунках клієнта з банком на період карантину», – підкреслили юристи.
Кредитні борги у спадок не передаються – міф
Ст. 1218 Цивільного кодексу України закріплено, що до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Часткове прийняття спадщини при цьому (а саме – відмова від прийняття боргового частини) не допускається.
Тобто у спадкоємців, яким залишили в спадщину борги, буде два варіанти дій:
- прийняти спадщину повністю – включаючи борги;
- відмовитися від спадщини шляхом написання нотаріусу відповідної заяви за місцем відкриття спадщини.
Правозахисники наголошують, що в разі прийняття спадщини борг, що залишився після смерті спадкодавця, погашається тільки в межах вартості успадкованого майна.
Споживчий кредит завжди можна повернути достроково, дозвіл кредитора при цьому не потрібно – правда
Дійсно, відповідно до ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування», споживач має право в будь-який час повністю або частково достроково повернути споживчий кредит, у тому числі шляхом збільшення суми періодичних платежів. При цьому кредитор зобов’язаний здійснити коригування зобов’язань споживача у бік їх зменшення та на вимогу споживача надати йому новий графік платежів.
«Разом з тим зазначаємо про необхідність уважно читати кредитний договір до його підписання! Так, договором про споживчий кредит може бути передбачено особливий порядок дострокового повернення споживчого кредиту, зокрема, обов’язок завчасно повідомити кредитодавця про намір дострокового повернення споживчого кредиту», – звернули увагу юристи.
Переселенці звільнені від пені або штрафів за кредитами і позиками з 14 квітня 2014 року – правда, але частково
Дійсно, Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який діє і зараз, передбачено, що на час проведення АТО забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості за зобов’язаннями по кредиту, позики з 14 квітня 2014 року. Йдеться про громадян України, які зареєстровані і постійно проживають або переселилися в період з 14 квітня 2014 року в населених пунктах, де проводилася АТО.
Однак відповідне звільнення від пені та/або штрафів, згідно з цим же законом, не поширюється на договори:
- які були укладені після 1 січня 2018 роки;
- до яких після 1 січня 2018 року по погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження термінів виконання зобов’язань і / або зменшення розміру відсотків, штрафних санкцій.
Кредитний договір не може містити положення про збільшення відсоткової ставки – міф
Відповідно до ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, процентна ставка по кредиту може бути фіксованою або змінною. Тип відсоткової ставки (фіксована або змінна), порядок їх сплати, а так же розмір відсотків визначаються в кредитному договорі.
Але якщо інше не встановлено законом, у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати або зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. У цьому випадку йому досить буде повідомити письмово позичальникові про зміну процентної ставки протягом 15 календарних днів, наступних за днем, з якого застосовується нова ставка.
У разі незгоди зі збільшенням процентної ставки позичальник зобов’язаний буде погасити заборгованість за договором в повному обсязі протягом 30 календарних днів з дня одержання повідомлення про збільшення процентної ставки. Якщо не розрахуватися з боргами протягом відповідного терміну, то після його завершення доведеться платити вже процентну ставку в новому розмірі.
«З огляду на такі обставини ще раз підкреслюємо, що вкрай важливо уважно читати кредитний договір до моменту його підписання!», – резюмували юристи.
Нагадаємо:
- 22 квітня 2020 року Кабінет Міністрів України схвалив угоду із Урядом Федеративної Республіки Німеччина щодо співробітництва в рамках реалізації проекту «Житлові приміщення для внутрішньо переміщених осіб».
- 3 червня 2020 року посол Німеччини в Україні Анка Фельдгузен та віце-прем’єр-міністр України – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков підписали угоду, за якою Федеральний уряд Німеччини виділяє Україні грант у 25,5 млн. євро на рефінансування програми житлових кредитів для внутрішньо переміщених осіб (ВПО).
- Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій відповіло на запити Центру журналістських розслідувань щодо фінансування ДП «Реінтеграція і відновлення» та виконання бюджетної програми КПКВК 3901050 з підтримки бранців Кремля. Ці відповіді з урахуванням раніше отриманих документів лише посилюють підозри у тому, що Мінреінтеграції має намір нецільового використання бюджетних коштів, призначених для допомоги в’язням Кремля.
- Детальніше читайте в матеріалі ЦЖР ДеПешка Мінреінтеграції: цифри не зходяться з літерами
