Україна спрямувала до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) ще одну міждержавну скаргу проти РФ через практику використання Росією політичних вбивств як на своїй території, так і на території інших держав.
Про це 23 лютого повідомила прес-служба ЄСПЛ, де вже на розгляді перебувають чотири скарги України проти РФ.
«19 лютого 2021 року уряд України подав нову міждержавну скаргу на Російську Федерацію відповідно до статті 33 (Міждержавні справи) Європейської конвенції про захист прав людини. Це дев’ята міждержавна скарга, подана Україною проти Російської Федерації, яку зареєстровано під №10691/21», – йдеться в повідомленні.
ЄСПЛ зазначає, що скарга стосується тверджень уряду України про тривалу адміністративну практику РФ, яка полягає в «санкціонованих державою операціях щодо цілеспрямованих убивств імовірних противників Російської Федерації в Росії і на території інших держав, включно з іншими державами-членами Ради Європи, які розташовані за межами збройного конфлікту».
«Уряд України також стверджує, що Російська Федерація не здатна розслідувати ці вбивства й умисно (здійснює – ред.) приховані операції, спрямовані на зрив спроб знайти винних», – йдеться в прес-релізі.
У ЄСПЛ повідомили, що уряд України заявляє про порушення і матеріальних, і процесуальних аспектів ст. 2 (право на життя) конвенції.
Міністр юстиції України Денис Малюська пояснив, що Україна подала нову міждержавну заяву проти РФ через організацію нею низки резонансних замахів та замовних вбивств, як на території України, так і на території держав-членів Ради Європи.
«Протягом тривалого часу Російською Федерацією широко застосовується тактика терору за допомогою політичних вбивств як на власній території, так і на території інших держав, а з початку агресії РФ та окупації частини нашої держави – і на території України. За період з 2014 року на території України було здійснено низку замахів та вбивств представниками спецслужб РФ, завербованими ними особами та представниками російських окупаційних адміністрацій «Л/ДНР», які викликали значний резонанс в українському суспільстві. При цьому, Російською Федерацією не тільки не проводиться ефективне розслідування, а й вживаються заходи щодо перекладання відповідальності за такі злочини на інші держави, у тому числі на Україну», – заявив Малюська.
Він додав, що це є зухвалим порушенням РФ міжнародно-правових зобов’язань, зокрема права на життя, що гарантоване статтею 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в зв’язку з чим Україна і звернулась з новим міждержавним позовом проти Росії.
В свою чергу, заступник міністра юстиції – уповноважений з питань ЄСПЛ Іван Ліщина зазначив, що наявні випадки позасудового застосування Росією летальної сили є також достатніми для встановлення Європейським судом з прав людини факту існування так званої «адміністративної практики», тобто, систематичних однотипних порушень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які підтримуються або толеруються відповідною державою.
«У новій міждержавній справі щодо політичних вбивств уряд України звертається до ЄСПЛ з вимогою визнати наявність існування такої практики щодо проведення Росією цілеспрямованої політики фізичного знищення осіб, котрі, на думку РФ, «становлять загрозу її безпеці», – наголосив Ліщина.
Нагадаємо:
- На розгляді ЄСПЛ перебувать ще чотири міждержавні скарги, подані Україною проти РФ: Україна та Нідерланди проти РФ, скарги №№8019/16, 43800/14 та 28525/20, подані відповідно 1 березня 2014 року, 13 червня 2014 року та 10 липня 2020 року і стосуються подій на сході України, включно з авіакатастрофою рейсу MH17. Також розглядається скарга України проти РФ стосовно Криму, скарги № 20958/14 та 38334/18, подані 13 березня 2014 року і 10 серпня 2018 року, яку Велика палата Суду визнала частково прийнятною 14 січня 2021 року. Крім того, на розгляді перебуває скарга Україна проти РФ №55855/18, яку було подано 29 листопада 2018 року і яка стосується морського інциденту в Керченській протоці в 2018 році, що призвів до захоплення трьох українських військово-морських суден та їхніх екіпажів.
