ПриватБанк і ФК «Фінілон»: афера з кримськими вкладами триває

Микита Панасенко, Центр журналістських розслідувань

У 2014 році «ПриватБанк», що належав Ігорю Коломойському і Геннадію Боголюбову, перекинув рідний компанії ФК «Фінілон» 8, 215 млрд гривень з рахунків вкладників кримських відділень, не питаючи у них дозволу. І ці гроші зникли. А про договір переведення боргу кредитори - кримські вкладники дізналися лише через три роки. Афера триває і без Коломойського. Представники уже державного «ПриватБанку» під час судових засідань у справах кримських вкладників вже визнають, що банк передав їх гроші фінансової компанії «Фінілон». Банк таким чином намагається зняти з себе відповідальність перед вкладниками, але гроші повертати все одно доводиться, хоча розгляд справ вимагає більше часу. Банк виплачує кошти з «власної кишені». Але куди поділись 8 мільярдів і хто поверне гроші самому «ПриватБанку»?

Фото: investigator.org.ua

Шостий рік, як кримські вкладники «ПриватБанку» змушені через суди добиватися повернення своїх депозитів, які стали для них недоступними після окупації Криму Росією. Українські банки припинили роботу на півострові, повернувши кошти вкладникам. І тільки «ПриватБанк» відмовляється повертати добровільно — доводиться судитись.

До 2019 року представники банку в судах заявляли: вклад у вас може і був, але якщо немає оригіналів документів про укладення договору депозиту, то немає і підтвердження вкладу.

Під кінець 2019 року позиція банку змінилася. Його представники в судах стверджують, що боргів перед вкладниками «ПриватБанк» не має. Вимагати свої гроші люди мають у фінансової компанії «Фінілон», якій «ПриватБанк» перевів свої боргові зобов’язання у 2014 та 2016 роках. Не питаючи згоди вкладників.

У травні 2020 року Господарський суд Києва почав розглядати справу, в якій громадська організація «Інформаційний прес-центр», позивається до «ПриватБанку» з вимогою повернути гроші, заблоковані на рахунках, відкритих у Криму.

Так, після окупації Криму у нас залишилися заблокованими кошти, які банк відмовляється повертати — так само, як і депозитні вклади сотень тисяч кримчан та їхніх компаній і організацій.

28 травня відбулося підготовче засідання, на яке, на жаль, через карантин охорона не пропустила журналістів. Засідання було підготовчим… і не доведеним до кінця. Представники «Приватбанку» не надали потрібних документів для того, щоб можна було перейти до розгляду справи по суті.

Дмитро Дугінов, адвокат, голова ГО «Рада із питань захисту прав споживачів фінансових послуг» Фото: investigator.org.ua

«На жаль, на сьогоднішньому засіданні представник банку не надала фінансові документи, що підтверджують сам факт переказу грошей з рахунків «ПриватБанку» на рахунки «Фінілону». У зв’язку з цим було оголошено перерву в судовому засіданні до 11 червня поточного року», — говорить Дмитро Дугінов, адвокат, голова ГО «Рада з питань захисту прав споживачів фінансових послуг».

Дугінов зазначає, що «Фінілон» у судових справах «Привату» з’явився наприкінці 2019 року. У судових процесах про цю фінансову компанію є тільки згадки — її представники на засідання не з’являються.

«Так, суди залучають «Фінілон» третьою особою, відправляють повістки, але ніякі представники «Фінілона» на судові засідання не з’являються, ніякі документи не надають», — розповідає адвокат.

Нагадаємо, що ж це за загадкова компанія і чому «ПриватБанк» почав відсилати до неї кримських вкладників за їхніми депозитами.

Фото: investigator.org.ua

Фінансова компанія «Фінілон» має 12 компаній-засновників, 10 з яких заховані в офшорах і володіють 90 відсотками уставного капіталу цього товариства з обмеженою відповідальністю.

Решта належить ТОВці «Українське бюро кредитних історій». ЇЇ засновники — кіпрська компанія з часткою усього у три десятих відсотка та «ПриватБанк». Кінцевим бенефіціаром цієї компанії до націоналізації «ПриватБанку» був Ігор Коломойський.

І ще один засновник «Фінілона» — компанія «Істейтгарант», яка має двох бенефіціарних власників — Геннадія Боголюбова та Ігоря Коломойського.

Отже, фінансова компанія «Фінілон», якій «ПриватБанк» перерахував мільярди гривень з депозитів кримських вкладників, через офшори контролювалась його ж власниками.

Відтак у єдиному державному реєстрі після націоналізації «ПриватБанку» засновники «Фінілону» не змінились. Але у графі кінцевий бенефіціар значився запис: «Кінцевий бенефіціарний власник юрособи відсутній. Причина — опосередковано на діяльність впливає «ПриватБанк», єдиним акціонером якого є держава в особі міністерства фінансів України».

Однак сам факт переведення «ПриватБанком» коштів із кримських депозитів на рахунки пов’язаної із ним фінансової компанії тривалий час тримався у секреті. Хоча вкладники, вони ж — кредитори банку, мали б про це знати першими. Адже стаття 520-та Цивільного кодексу України визначає: «боржник у зобов’язанні може бути замінений іншою особою лише за згодою кредитора».

Однак кримські вкладники вперше про існування «Фінілону» і про переведення йому їхніх коштів почали дізнаватись лише після націоналізації банку. Та й то — лише ті, кому пощастило отримати відповідь від Міністерства фінансів, яке очолювала Оксана Маркарова.

Владислав Нечипоренко, кримський вкладник «ПриватБанку» Фото: investigator.org.ua

«З однієї відповіді, яку ми отримали від міністерства фінансів, ми дізналися, що кошти кримських вкладників були наприкінці 2014 року переведені з «ПриватБанку» на баланс фінансової установи Фінілон. Ніякої згоди, підкреслюю, на передачу наших коштів, які ми передали «ПриватБанку», які були розміщені на депозитному рахунку, на установу «Фінілон» ми не давали», — розповідав Владислав Нечипоренко, кримський вкладник «ПриватБанку».

Як же керівники «Привату» обійшли норму закону, яка прямо зобов’язує отримувати згоду кредиторів — тобто, вкладників, на передачу іншій особі своїх зобов’язань банку щодо їхніх депозитів? Це було найбільшою загадкою, аж поки адвокату Дмитру Дугінову не вдалося отримати від «ПриватБанку» копію договору з Фінілоном, який Центр журналістських розслідувань вперше опублікував у листопаді 2019 року.

У договорі про переведення боргу, скріпленого підписом голови правління «ПриватБанку» Олександром Дубілетом, стверджується, що згода кредиторів, тобто вкладників, отримана шляхом приєднання до Умов і правил надання банківських послуг, що розміщені на сайті «Привату». Тобто, так званої публічної оферти. Прочитав — і погодився на переведення грошей.

Договір-Приватбанк-Фінілон-від-17-11-2014-1

 

Те, що цей договір укладений із численними порушеннями, тепер визнають і в самому міністерстві фінансів, в особі якого після націоналізації держава володіла «Приватбанком». Однак Оксана Маркарова відповідальність уряду заперечувала, посилаючись на переведення боргу «Приватбанком» «Фінілону».

Скільки ж коштів кримських вкладників «ПриватБанк» Коломойського і Боголюбова перекинув на Фінілон і скільки вже державний банк, чисто гіпотетично, має їм виплатити?

У лютому 2017 року тодішній голова правління «Привату» Олександр Шлапак у листі до прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана повідомляв, що банк перерахував «Фінілону» понад 8 мільярдів 215 мільйонів гривень на погашення боргів перед кримськими вкладниками. Також компанія «Фінілон» за півціни «придбала» кредитний портфель банку у сумі 13 мільярдів гривень.

Олександр Шлапак Фото: ПриватБанк

Однак «Фінілон» відмовлявся компенсувати «ПриватБанку» кошти, які кримчани відсуджували у банку. Прессекретар «ПриватБанку» Олег Серга повідомляв нам, що «Фінансова компанія «Фінілон» та усі направлені «ПриватБанком» додаткові угоди залишив без розгляду та ухилився від їх підписання, а грошові кошти, сплачені Банком вкладникам за судовими рішеннями, Банку не перерахував.

«Після націоналізації, протягом 2017 — 2019 років, Банк направляв ТОВ ФК «Фінілон» додаткові угоди, згідно з якими пропонувалось зобов’язання щодо повернених Банком депозитів виключити з договору переведення боргу, а ТОВ ФК «Фінілон» − повернути Банку кошти, що були сплачені за вказаними рішеннями суду. ТОВ ФК «Фінілон» усі направлені після націоналізації додаткові угоди залишив без розгляду та ухилився від їх підписання, а грошові кошти, сплачені Банком вкладникам, Банку не перерахував», — писав Центру журналістських розслідувань Олег Серга, прессекретар «ПриватБанку».

Як з’ясував Центр журналістських розслідувань, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг під час перевірки діяльності Фінілону виявила значні порушення і відсутність потрібної ліцензії, а тому виключила фінансову компанію з Державного реєстру фінансових установ та анулювала свідоцтво про її реєстрацію як фінансової установи.

Однак договір «ПриватБанку» із «Фінілоном» і досі чинний, і адвокати «ПриватБанку» тепер демонструють його в судах. Судді не беруть до уваги цей договір, оскільки він укладений із численними порушеннями, каже адвокат Ксенія Тарасова, яка спеціалізується на «банківських справах». Перше і найголовніше порушення — банк не питав у вкладників чи погоджуються вони на передачу зобов’язань перед ними сторонній компанії.

«Даний договір до уваги судом не брався. Навіть якихось особливих думок і позицій суд з цього приводу не повідомив в своєму рішенні. Позов задовольнили і зобов’язали банк повернути гроші вкладнику», — каже Ксенія Тарасова. «Передати внесок за договором переуступки можливо тільки маючи оригінали договору. Це одна з умов, яку, виходить, було порушено. Чи то умова порушена, чи то «Приват» щось недоговорює, коли говорить, що оригіналів у них не було. І запросили залучити як третю сторону, а краще – як відповідача».

Адвокатка Ксенія Тарасова Фото: court.investigator.org.ua

Адвокати вважають, що дії банку в суді направлені виключно на затягування процесу розгляду. А після отримання остаточного рішення суду починаються проблеми з його виконанням. І суми вимог до «ПриватБанку» зростають.

«У нас навіть зараз є така практика: після того, як близько двох років було витрачено на судовий процес і виконання, ми подаємо ще новий позов. За утримання грошей під час судового процесу. За ці два роки ми розраховуємо відсотки за договором, пеню, інфляцію. Подаємо нові позови, щоб не дати можливість банку зловживати своїм становищем», — розповідає адвокат Ксенія Тарасова.

У листопаді 2019 року прокуратура Автономної республіки Крим відкрила кримінальне провадження про протизаконну передачу коштів кримських вкладників «ПриватБанку» афілійованій з ним компанії «Фінілон» за договором переведення боргу. Провадження було внесене в реєстр досудових розслідувань за заявами кількох кримських вкладників «ПриватБанку».

Однак наразі рух у цій справі не спостерігається — у реєстрі судових рішень за номером кримінального провадження ми не знайшли жодного судового документу.

Отже, ще раз: фінансова компанія «Фінілон», афілійована з колишніми власниками «Привату» — Ігорем Коломойським та Геннадієм Боголюбовим — отримала перед націоналізацією банку більше 8 мільярдів гривень за договором переведення боргу і за півціни «придбала» кредитний портфель у 13 мільярдів гривень. А тепер державний «ПриватБанк» за рішеннями судів з «власної кишені» повертає борги фізичним та юридичним особам.

І хоча «Приват» максимально відтягує час розплати із кримськими вкладниками — чи не кожна справа доходить до розгляду Верховним судом і потребує примусового виконання — повертати гроші людям доводиться. Однак хто поверне 22 мільярди самому «Привату»?

Зазначимо, що у 2015 році, тобто, до націоналізації «ПриватБанк» разом з компанією «Фінілон» подали позов до Арбітражного трибуналу у Гаазі проти Російської федерації. Предмет позову — відшкодування втрачених у Криму активів банку, які у позові заявлені у сумі 1 мільярд доларів.

У вересні 2019 року Арбітражний трибунал виніс часткове рішення на користь «ПриватБанку», зокрема, визнав, що Росія порушила свої зобов’язання за міжурядовою Угодою про взаємний захист інвестицій, незаконно експропріювавши активи «ПриватБанку» в Криму. Відтак, він має право на відшкодування в повному обсязі. Але чи отримає це відшкодування державний «ПриватБанк»? Звісно, що ні.

При цьому Нацбанк України продовжує судитись із Фінілоном. Але не через кримські вклади, а за майно «ПриватБанку» у Криму, яке «ПриватБанк» Коломойського начебто продав Фінілону разом із кредитним портфелем, а потім оформив як заставу для отримання у Нацбанку 10 мільярдів гривень рефінансування.

«Приват» легко міг би знайти кошти для добровільного, без судових рішень і їх примусового виконання повернення кримським вкладникам. Бо нині це високоприбутковий банк: у 2019 році він отримав 1,5 мільярди доларів чистого прибутку!

Однак для цього потрібна політична воля керівництва держави, яка володіє «ПриватБанком». А поки її немає — будемо судитись.

Інформаційна агенція “Центр журналістських розслідувань”
Kyiv Kyiv Ukraine