Російський суд заарештував у Москві Арину Новосельську – донедавна очільницю окупаційного «міністерства культури Криму». Їй інкримінують хабар у 25 мільйонів рублів за сприяння ООО «Меандр» у знищенні будівлі Театру ляльок у центрі Сімферополя і будівництві на його місці потворної будівлі «Центру дитячого театрального мистецтва». Втім, і Новосельська, і керівництво ООО «Меандр» – лише виконавці корупційного злочину. Головні ж вигодонабувачі, які завдяки окупації Криму нажилися на держзамовленнях з халтурної «реставрації» об’єктів історичної і культурної спадщини, залишаються безкарними.
Діячі окупаційного уряду Криму і їхні колеги у містах і районах окупованого півострова один за одним опиняються за ґратами через корупцію. Їх арештовують, але інші все одно крадуть – в очікуванні своєї черги до в’язниці.До цього призводить сама система влади в Росії – тоталітарна клептократія. У системі, яка створена для крадіжок, не красти – неможливо. Тому й кадри туди підтягуються відповідні.
Саме таким кадром стала Арина Новосельська, донедавна – міністр культури в окупаційному уряді Криму. 18 листопада її затримали і в кайданках відвезли до регіонального управління Слідчого комітету, а наступного дня – заарештували вже у Москві.
Арина Новосельська Фото: РИА Новости
Вєра Новосельская (Арина – це сценічне ім’я) вчилася грати на піаніно в Сімферопольскому музичному училищі імені Чайковського. Потім вчила грати інших, потроху піднімаючись карєрними сходами. Коли Крим потрапив під макеєвське керівництво Василя Джарти, Новосельська стала заступником міністра культури, а згодом – помічником консультантом депутатки Олени Нетецької – довіреної особи Джарти.
Останні півроку до окупації Новосельська працювала директором Сімферопольського театру ляльок – того самого, який пізніше за її сприяння буде знищено заради збагачення пітерських бенефіціарів ТОВ «Меандр».
Театр ляльок, Сімферополь 2011 рік Фото: Борис Мавлютов
А в лютому 2014 року окупанти запропонували Новосельській посаду міністра культури. Вона – не відмовилася.
Культурний рівень окупаційного міністра культури добре характеризують два епізоди, що трапилися в березні 2021 року.
В Керчі Новосельська презентувала міністру економічного розвитку Росії ще один пам’ятник, на якому добряче нажився Меандр – сходи гори Мітридат, і назвала грифона – символ Керчі – Орлолевом, охоронцем пекельної брами.
Сергій Аксенов і Арина Новосельська Фото: cdn-crimea-news.com
А днем раніше не стримала емоцій на урядовій нараді під керівництвом окупаційного «глави Криму» Сергія Аксенова – брудно вилаялася і порівняла себе з мавпою, не помітивши увімкненого мікрофона. Звісно, одразу ж попросила вибачення в колег – членів окупаційного «уряду». Колеги, звісно, вибачили – брудна лайка від «міністра культури» – це ж не підсудна справа.
Підсудна справа з’явилася трохи пізніше. І розслідуватимуть не колеги в Сімферополі, а слідчі в Москві. Щоб виключити будь-який вплив Аксенова на перебіг справи.
Недобудований Центр дитячого театрального мистецтва, листопад 2021 р. Фото: RFE/RL
Слідство вважає, що Новосельська у 2018 році отримала хабар у 25 мільйонів рублів від власників будівельної компанії ТОВ «Меандр» з Санкт-Петербурга – за “загальне сприяння” у будівництві помпезного Центру дитячого театрального мистецтва на місці знесеного театру ляльок у Сімферополі. Зведене «Меандром» бетонне одоробло поруч із будівлею «Госсовєта Крима» стало потворною пам’яткою окупаційної корупції.
ТОВ «Меандр» виграло аукціон на будівництво Кримського державного центру дитячого театрального мистецтва в грудні 2017 року. Ціна контракту – 930 мільйонів рублів. Замовником виступила “Державна казенна установа Республіки Крим «Крымнаследие»” , яка спеціально була створена в системі «мінкульту Криму» для освоєння державних коштів на будівництво об’єктів культури та реставрацію вкраденої в України культурно-історичної спадщини.
Олена Завадська, директорка ТОВ «Меандр» Фото: Д. Духанін, Коммерсантъ
До чого призвело «загальне сприяння» міністра культури? Меандр неквапливо вигнав бетонну п’ятиповерхову коробку, після чого темпи будівництва впали майже до нуля. Комісія виявила в будівлі відхилення від проєктної документації, причому такі, що потребували перепроєктування всього будівництва.
Невдовзі «Меандр» взагалі залишив будівництво – в компанії почалися фінансові складнощі. Вони співпали з кримінальною справою проти керівництва компанії – формальної власниці і директора ТОВ «Меандр» Олени Завадської і її колишнього заступника Євгена Ярмоша. Щоправда, тут йдеться про інший скандальний об’єкт – керівників ТОВ «Меандр» обвинувачують в крадіжці коштів на реставрацію Санкт-Петербурзької консерваторії.
Загалом «Меандр» отримав державних замовлень на будівництво і реставрацію на суму понад десять мільярдів рублів. З них значна доля припадає на окупований Крим.
«Реконструкція» Ханського палацу в Бахчисараї Фото: Facebook Namık Kemal Bayar
Хан-сарай в Бахчисараї, Історичний бульвар в Севастополі, Воронцовський палац в Алупці, Сходи до Митридату в Керчі, низка об’єктів у Сімферополі – і майже всюди замість якісної реставрації – руйнування і халтура, а замість ремонтних робіт – постійне зволікання.
Центр журналістських розслідувань докладно розповідав про ці мародерські практики окупантів у розслідуваннях «Гроші пітерським – війна палацам» і «Операція «Реставрація»: як у Росії заробляють на кримських пам’ятниках».
Що ж спонукало замовників віддавати свої об’єкти на поталу саме «Меандру»? Спонукала близькість компанії до тодішнього міністра культури РФ Володимира Мединського. Завдяки такому покровителю компанія буквально ліктями розштовхувала конкурентів у галузі «збереження» культурної спадщини і будівництва об’єктів культури. Виконавча вертикаль російського Мінкульту працювала без збоїв. Держустанова «Крымнаследие» виставляла на аукціони значну частину реставраційних і ремонтних держзамовлень на об’єктах культурної спадщини Криму. Ці замовлення неодмінно отримували «потрібні» компанії – зокрема й «Меандр».
Володимир Мединський Фото: Євген Разумний / Ведомости
Це класична схема: близькі до центральної влади мародери завдяки адмінресурсу монополізують держзамовлення, збагачуються, а відповідати за корупцію доводиться виконавцям – місцевим чиновникам і керівництву компаній, через які освоювалися кошти.
Варто зауважити, що російська влада взагалі схильна до монополії – і розпил бюджетних коштів на будівництві і ремонті не виключення. Тому правила гри тепер трохи змінилися. З першого лютого 2021 року в Росії працює Єдиний замовник у сфері будівництва. Тобто, тепер бюджетні кошти освоюватимуть без зайвих аукціонів і конкурсів. Треба взяти до уваги, що цю реформу протягнув не хто інший як віцепрем’єр уряду Росії, куратор Криму Марат Хуснуллін.
Віцепрем’єр РФ Марат Хуснуллін Фото: РИА Новости Крым. Дмитрий Макеев
А що ж ТОВ «Меандр» і Мединський? Мединський вже не міністр, а помічник президента Росії. «Меандр» свою справу зробив – освоїв кілька мільярдів рублів з державного бюджету. Мільярди осіли в правильних кишенях у Москві – в таких солідних кишенях вкрадене не шукають. Але численні факти корупції під час освоєння мільярдів залишилися. І за це треба покарати – кого не шкода. Так сталося, що великим людям в Москві і Петербурзі та їхнім маріонеткам в Сімферополі зовсім не шкода Арини Новосельської – колаборанти це завжди розхідний матеріал для окупантів. Нову кандидатуру для участі в розпилі бюджетних коштів знайти завжди можна. А отже – крали, крадуть і будуть красти.
