Російські військові помітно заметушилися у глибокому тилу, на тимчасово окупованому Півдні Запорізької і Донецької області в рази збільшилася кількість солдатів і техніки. Ворог риє окопи, будує фортифікації, нові бази, та масово розселяється у селах вздовж так званого сухопутного коридору з Росії до Криму через Приазов’я.
Розквартирування поки ще живої сили відбувається не хаотично, як може здатися на перший погляд. Воно має структуру і, вочевидь, стратегічне підґрунтя. Де-факто експропрійовані села знаходяться вздовж сухопутного коридору – траси М14, яка з’єднує Ростов, Маріуполь і Бердянськ у східному напрямку, а в західному – Бердянськ, Мелітополь і Крим.
Безпосередньо вздовж узбережжя Азовського моря є паралельний сухопутний коридор. Це дороги Маріуполь – Урзуф – Бердянськ та Приморськ – Орлівка – Ботієве – Мелітополь.
Перший шлях окупанти активно використовують вже давно, адже він проходить через військовий полігон в 10 км на схід від Бердянська, між селищами Новопетрівка і Куликівське. Це один з найбільших центрів з підготовки гарматного м’яса в Приазов’ї.
Синім кольором позначено трасу М14 – сухопутний коридор у Крим, червоним – альтернативний маршрут узбережжям Азовського моря
За словами місцевих, наразі там проходить бойове злагодження загін «Керч», військовослужбовці якого і розселилися у «віджатих» будинках у Новопетрівці та Старопетрівці.
Військовий полігон біля Бердянська, 31.08.2023 р. Фото: супутник Sentinel-2
«Військова комендатура росіян їздила весь день по Новопетрівці. Днями двоє п’яних «чмобиків» на своїй гівняного кольору водовозці перекинулися. Бак був не пустий, і не повний, і на повороті на току посунувся. Водій – 300-й, пассажир – 200-й. Поки комендатура розбирається, усім заборонили пити. І, схоже, навіть воду. Бо ці убогі бідкалися один одному, яке начальство пі%а№@си, на стрільбах води не було і їм прийшлось вологі серветки смоктать», — розповіли місцеві про про пригоди окупантів на Бердянщині.
Пропускну спроможність другої дороги, складається враження, росіяни тестували майже половину серпня. Начебто через аварію мосту поблизу Володимирівки на трасі М14 увесь автомобільний потік було направлено через села Приазовсього і Приморського районів. Не без проблем і труднощів, але шлях працював.
Російська техніка, зафіксована ЦЖР на альтернативному сухопутному коридорі в серпні-вересні 2023 р., Фото: колаж investigator.org.ua
Як повідомляв ЦЖР, за останній місяць військові РФ розквартирувалися в селищах саме обабіч основних логістичних шляхів на Півдні Запорізької і Донецької областей. Окрім дороги М14 і її «дублера» по узбережжю Азовського моря, це ще траси Бердянськ – Пологи, Бердянськ – Токмак і Маріуполь – Пологи.
За підрахунками ЦЖР, російська окупаційна армія фактично майже повністю експропріювала близько 170 населених пунктів, зробивши з них свої опорні пункти, тренувальні табори і воєнні шпиталі. Наприклад, у с. Шевченківському, що поряд із трасою Маріуполь – Пологи – Запоріжжя, загарбники розмістили воєнний госпіталь просто у цивільному будинку. На лікуванні там перебувають понад 30 поранених.
Нагадаємо, що влітку росіяни збудували десятки кілометрів нових фортифікацій якраз поблизу названих автомобільних доріг.
Фото: колаж investigator.org.ua
Кишать загарбниками і лісосмуги, в яких вони продовжують активно окопуватися, а також використовують як міні-полігони.
Є версія, що серед іншого через таку активність окупантів у лісопосадках на Півдні почастішали пожежі на полях і в природних заказниках. Згарища у вказаних місцях опосередковано, але підтверджують цю гіпотезу
Зокрема, тренувальні табори ворог розбив у заповідних територіях Білосарайської коси, околиці курортних селищ Ялти, Урзуфа і далі на захід – Приморська і Обіточної коси, берега Молочного лиману тощо.
У Приморському посаді кожен пансіонат – це російська казарма чи шпиталь. Днями до села заїхали півсотні танків. Селище стало фактично закритим військовим об’єктом, окрім місцевих росіяни нікого не пускають.
Тренування «казаков» поблизу Ботієвської ВЕС поряд з Приморським посадом, вересень 2023 р. Фото: скріншот відео пропагандистів
Така ж сама картина і на узбережжі ще донедавна курортного міста Приморськ: в оздоровчих закладах – особовий склад ворога, у багатоповерхівках розселені оперативники ФСБ, а у приватному секторі захована бойова техніка, повідомила днями міська військова адміністрація Приморська.
Вантажівки і бронетехніка, т.о. Приморськ, серпень-вересень 2023 р. Фото: колаж investigator.org.ua
Збільшується контингент російських військових і в тимчасово окупованому Бердянську. Бази відпочинку і готелі на косі вже більше ніж півроку як перепрофілювалися у казарми і шпиталі, тому новоприбулі шукають по місту житло навіть за гроші.
«У Бердянську орки їздили на своїх легкових машинах по дачах на околицях та шукали будиночки хоча б на одну добу», — повідомили місцеві мешканці.
Та відпочинок на курортах Приазовья для окупантів – останній в житті і про це їм систематично нагадують ЗСУ, влаштовуючи бавовну.
Звісно, таке масове і щільне переселення великої кількості озброєних чоловіків апріорі не може пройти без проблем. І полонені росіяни, і потенційні мешканці чорних пакетів на лінії фронту скаржаться на жахливі умови і організаційний хаос.
Та все це лірика. У сухому залишку маємо тисячі, а скоріше за все, десятки тисяч тренованих солдат, яких ворог має можливість використовувати і для ротації, і для «м’ясних штурмів», і просто для оборони, якщо ЗСУ, скажімо, стрімко деокупують Токмак і наближатимуться до сухопутного коридору, аби розрізати його.
Ось тоді захоплені міста і села по справжньому перетворяться на опорники, експропрійовані будинки і квартири – на фортеці.
Втім, може бути й черговий «жест доброй волі» і відступ «на более вигодниє рубєжі».
