Голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін заявив, що Офіс президента просуває у судді Конституційного Суду недоброчесних кандидатів без досвіду і відповідного рівня знань, але із статками незрозумілого походження.
«Офіс Зеленського перетворює конкурс в КСУ на цирк, від якого вчора щелепи відпали навіть у досвідчених послів. КГБшник Погорецький (якого в КСУ тягне Татаров) не може відповісти на елементарне питання. Наступна претендентка на суддю КСУ не знає значення латинського виразу … «Dura lex sed lex» (закон суворий, але він закон). До речі, та сама комісія не поставила іншій кандидатці від Татарова (Євграфовій) жодного питання про купу її елітної нерухомості та автівок, а також оформлений на матір бізнес в окупованому Криму», – пише Шабунін.
На думку глави ЦПК, глава КСУ Олександр Тупицький «зашкварена і продажна потвора», але кандидати, яких Офіс президента пхає на його місце, нічим не кращі. Судді КС будуть займати посаду 9 років.
За його словами, суддя Конституційного Суду – це вершина юридичної кар’єри і в усьому світі в КСУ потрапляють найкращі юристи нації.
Верховна Рада прийняла закон про посилення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання декларації з урахуванням поправок, запропонованих президентом України Володимиром Зеленським.
Як повідомлялось, 3 червня Верховна Рада у другому читанні ухвалила поданий президентом проєкт закону, який відновлює норми Кримінального кодексу про ув’язнення за брехню в декларації, а також за навмисне неподання декларації, раніше скасовані Конституційним судом України. Однак у Центрі протидії корупції вказали, що до проєкту внесли поправку, яка унеможливлює покарання за брехню щодо майна родичів.
15 червня 2021 року президент Володимир Зеленський ветував ухвалений 3 червня Верховною Радою закон про відновлення покарання у вигляді позбавлення волі за недостовірне декларування, до якого нардепи внесли поправку, що унеможливлює покарання за брехню щодо майна членів сім’ї посадовця.
Нагадаємо:
- 27 жовтня 2020 року КСУ визнав такою, що не відповідає Конституції, статтю 366-1 Кримінального кодексу України, що встановлює кримінальне покарання за недостовірне декларування осіб, уповноважених на виконання державних функцій.
- 4 грудня 2020 року Верховна Рада ухвалила закон, яким відновила кримінальну відповідальність за декларування недостовірних даних і неподання декларації, яку скасував Конституційний суд. За брехню про статки передбачені штраф і обмеження волі, але не термін ув’язнення. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) заявило, що ухвалений закон пропонує «санаторні» умови для корупціонерів. 24 грудня президент Володимир Зеленський підписав закон.
