Представники окупаційних адміністрацій тимчасово окупованих територій примусово залучають до незаконних збройних формувань українських громадян, що мешкають на ТОТ, у віці від 18 до 55, а також неповнолітніх. Юристи Центру прав людини ZMINA пояснюють, чи тягне це кримінальну відповідальність за українським законодавством.
Про це йдеться у статті Наталії Адамович на сайті ZMINA.
Окупаційні адміністрації ТОТ на тлі нагнітання напруги та погроз війною з боку РФ оголосили мобілізацію до проросійських незаконних збройних формувань для чоловіків у віці від 18 до 55 років, зазначає авторка. Пізніше на ТОТ Луганщини був виданий «указ», за яким мобілізації підлягають і особи старші за 55 років. Людей затримують просто на вулицях і відправляють служити. Також є факти залучення до збройних формувань неповнолітніх – зокрема, курсантів військових училищ у віці від 16 років.
В Офісі генпрокурора вказують, що провина за примус до незаконної військової служби лежить на тому. хто примушує, а не на тих, кого примушують.
Фото: Facebook Павел Лисянский
«Коли ми отримуємо повідомлення про примушування людей до участі в збройних формуваннях, головний фокус – на дослідженні примусу в цій ситуації. За нормами міжнародного гуманітарного права у випадках примусової мобілізації відповідати має не та особа, яка вступає на службу, а ті, хто організовує весь процес. Фактично чоловіки на окупованих територіях не мають іншого вибору», – наводить ZMINA позицію прокуратури.
Українське законодавство містить юридичну колізію. Організація примусової мобілізації на окупованій території кваліфікуються як воєнний злочин, скоєний стосовно цивільного населення, сказано у статті. Водночас, Кримінальний кодекс України визначає можливість притягнення до відповідальності примусово мобілізованої особи за участь у незаконних збройних формуваннях.
«Так, відповідальність може настати, зокрема, за такими статтями Кримінального кодексу України: 438 – “Порушення законів чи звичаїв війни”, 437 – “Планування, підготовка, розв’язування та ведення агресивної війни”, 111 – “Державна зрада”, 115 – “Умисне вбивство” тощо», – сказано у статті.
«Призовники» в ТОТ Донецької області Фото: depo.ua
Зазначається, що імплементація міжнародного гуманітарного права дозволила б уникнути цієї колізії і убезпечити примусово мобілізованих від небажаного застосування щодо них вказаних статей Кримінального кодексу.
Водночас, за скоєння злочинів під час перебування у лавах бойовиків примусово мобілізованому громадянину все одно доведеться:
«У будь-якому разі особа не зможе уникнути кримінальної відповідальності, якщо за час перебування на “службі” вчинятиме інші злочини – воєнні чи пов’язані з ними. Тобто за знущання з полонених, мародерство, розграбування таку особу необхідно буде притягати до відповідальності», – наводить ZMINA позицію Офісу генпрокурора.
На думку менеджерки з адвокації Центру прав людини ZMINA Альони Луньової, дуже важливо, щоб примусово мобілізовані в ОРДЛО повідомляли про факт примусової мобілізації правоохоронним органам України: тоді надалі вони проходитимуть як потерпілі, а не як добровільно мобілізовані.
Видання наводить контакти відомств, до яких можна повідомляти про факт примусової мобілізації:
- Офісу генерального прокурора – [email protected]
- Донецькій обласній прокуратурі – [email protected], +38 (066) 477-17-03
- Луганській обласній прокуратурі – [email protected], (06452) 4-13-50
Нагадаємо:
- 19 лютого 2022 року Денис Пушилін та Леонід Пасічник оголосили про проведення загальної мобілізації в «ДНР» та «ЛНР».
