Минулого тижня ВР України ухвалила, без перебільшення, історичне рішення – конституційною більшістю був прийнятий закон про корінні народи. Цей статус отримали кримські татари, караїми та кримчаки.
Як норми цього закону будуть застосовуватись на практиці, чому загальмувались інші проєкти із «кримськотатарської тріади» та яка позиція Меджлісу щодо відсторонення заступника генпрокурора Гюндуза Мамедова від курування «департаментом війни»? Про це – в інтерв’ю Рефата Чубарова, голови Меджлісу кримськотатарського народу програмі «Питання національної безпеки» з Валентиною Самар (проект Центру журналістських розслідувань, ефір ТРК Чорноморська).
Валентина Самар: Як сприйняли в Криму прийняття закону про корінні народи?
Рефат Чубаров: Якщо одним словом,то з дуже великою надією і вдячністю також, але майже кожен, хто мені телефонував – говорив: «Чому цього не було раніше?»
Валентина Самар: Наскільки закон про корінні народи відповідає вашому концептуальному баченню такого закону? Чи можна його співставити з подібними законами, які є в цивілізованих країнах світу?
Рефат Чубаров: Над текстом, що складений, в тому чи іншому форматі працювало дуже багато людей і не один рік. Президент України Володимир Зеленський ініціював цей законопроєкт як невідкладний, а його правники внесли деякі зміни. З моєї точки зору, вони не погіршили цей закон. Тому можна сказати, що у закону є колективний автор, але все одно, локомотивом виступив президент. Це правда.
Валентина Самар: Добре, скажемо йому «дякую» і чекаємо, щоб він якнайскоріше підписав цей закон для того, щоб він вступив в силу. Але є важливе питання, і воно виникає завжди, коли приймаються нові закони: яким чином норми цього закону будуть імплементовані? Простими словами: яким чином він буде застосовуватися? Якими підзаконними актами ще треба буде підкріпити реалізацію прав, що закріплюються за корінними народами – кримськими татарами, караїмами і кримчаками?
Рефат Чубаров: Ще не було цього закону, але деякі його норми вже були передбачені в законах, що приймалися в попередні роки – зокрема, закон про освіту: всім знайома стаття сьома, де говориться про мови навчання в Україні. Там є окремі норми, що передбачають організацію навчання у середніх школах мовами корінних народів. По-друге, в законі про телебачення і радіомовлення встановлені мовні квоти для мов корінних народів. Тобто, в дечому ми випереджували окремі статті цього закону. Але ми не створили ще перелік тих законів, в які є необхідність вносити зміни у зв’язку з прийняттям закону про корінні народи. На цю работу Кабінету міністрів відводиться шість місяців.
Але, зрозуміло, ми будемо також працювати: проревізуємо ті закони, які треба буде вдосконалити у зв’язку з цим законом. Але є один закон і це питання, яке не передбачалося в чинному законодавстві і немає чого там вносити зміни – є потреба прийняти нові деякі закони, і, зокрема, закон про статус кримськотатарського народу. В тому законі мають бути дуже чітко визначені представницькі органи корінних народів і порядок взаємодії з ними держави. Ми такий законопроект вже розробили, його можна вже реєструвати.
Валентина Самар: Причому, розробили давно. Взагалі, йшлося про тріаду законів про статус кримськотатарського народу, включно зі змінами до розділу Х Конституції України, який визначає статус АР Крим. І ці проекти чомусь загальмувалися. На них немає політичної волі, чи їх нема кому розробити, чи зірки ще не зійшлися? Яка ваша думка?
Рефат Чубаров: Дійсно, ми пропонували – це було два роки тому – пакетом схвалити три законопроєкти: про корінні народи України, про статус кримськотатарського народу і проєкт закону про внесення змін до Конституції в частині розділу Х «Автономна Республіка Крим». Були різні пропозиції у зв’язку з таким підходом. І президент прийняв для себе рішення зробити перший крок через схвалення закону про корінні народи.
Зрозуміло, я жалкую, що закони не прийняті пакетом. Але після того, яка шалена атака була розгорнута з боку країни-агресора, яка називається Російською Федерацією….У неї тут є свої агенти, в тому числі і в парламенті… Я зараз не дуже впевнений, що пакет з трьох законопроєктів набрав би теж 325 голосів. Думаю, якщо був би пакет – то взагалі який стався б психологічний вибух серед російських політиків.
Валентина Самар: Ще один закон, точніше пакет законів, було кейсове голосування про скасування фейкової вільної економічної зони «Крим» – власне закон про скасування і закони, якими додатково вносилися правки і зміни в кілька чинних законів, до Митного і Податкового кодексів. Ми з вами протягом семи років наполягали на скасуванні цього закону, цього режиму. Чи є у вас бачення, що натомість? Яка в України має бути економічна політика щодо тимчасово окупованих територій?
Рефат Чубаров: Чесно кажучи, я настільки був навантажений напруженою роботою навколо проєкту закону про корінні народи, що я не дуже слідкував за тим, що відбувається з законом про «Вільну економічну зону «Крим». Але я дуже радий, що скасували і цей закон, і цю зону. Я дуже здивувався, що ті люди, які в попередні роки заважали і мені, і вам, і багатьом іншим, хто намагався скасувати цей закон, цього разу промовчали, і навіть деякі проголосували за. Я цьому радію.
Валентина Самар: На жаль, минулого тижня відбулися не лише радісні події – на сьогодні заблоковано роботу так званого «департаменту війни» Офісу генерального прокурора. Чи є в Меджлісу позиція стосовно цих подій, які обернулися блокуванням розслідування цілої низки справ, процесуальним керівником якої був заступник генерального прокурора Гюндуз Мамедов?
Рефат Чубаров: Ми не приймали спеціального документу у вигляді заяви чи звернення до генерального прокурора, але хочу зазначити, що саме Меджліс кримськотатарського народу і окремі наші члени Меджлісу, які працюють у сфері визначення індивідуальних санкцій і визначення тих осіб в Криму, які здійснюють злочини проти кримських татар, зокрема Ескендер Барієв, і інші – ми дуже тісно співпрацюємо з Гюндузом Мамедовим. І його підходи для нас були такими, що надавали гарантію, віру в те, що ми доведемо багатьох кримських злочинців, які прибули з Москви, зрозуміло, окупантів – до лави підсудних. І ми з дуже великою стурбованістю слідкуємо за тими пертурбаціями, які здійснює генеральний прокурор Ірина Венедиктова. Ми вважаємо, що пан Гюндуз Мамедов – єдиний, хто цей напрямок цих злочинів як воєнних напрацьовував і здійснював взаємодію з міжнародними організаціями. Думаю, тут треба дійти розуміння пані генеральним прокурором, що такі її підходи не знаходять підтримку серед тих, хто слідкує і хто намагається працювати у цих напрямках, пов’язаних з окупацією територій України.
