Слідство вбачає російський слід у вбивстві Павла Шеремета, але воно ускладнюється тим, що неможливо допитати людей, з якими журналіст контактував в Росії незадовго до смерті.
Про це повідомив журналістам речник МВС України Артем Шевченко в четвер, 20 липня, після акції «Рік без Павла», приуроченої до річниці загибелі журналіста, передає Центр журналістських розслідувань з посиланням на інформацію видання LIGA.net.
«Хто вбив Павла Шеремета – відповіді на це питання немає, тому що цей злочин не розкрито. У слідства немає процесуальних підозрюваних. Слідство провело велику кількість слідчих дій», – сказав Шевченко.
За його словами, слідство не може показувати результати слідчих дій, як вимагають журналісти і суспільство.
«Потерпілий у нас – громадянин Російської Федерації, у якого були досить активні контакти на території країни-агресора, РФ, які досліджувати зараз українські слідчі не можуть через характер нинішніх відносин між правоохоронними органами України та Росії. Так само марно сподіватися на якусь правову допомогу від слідчих органів країни-агресора», – додав речник МВС.
Він зазначив, що слідству необхідно провести слідчі дії з людьми, з якими Шеремет контактував на території Росії. «Хоча б допитати Клименко (біглий міністр доходів і зборів Олександр Клименко – ред.), з яким зустрічався потерпілий незадовго до своєї загибелі і вів якісь розмови. Все це значно ускладнює слідство … Але воно не стоїть на місці, ми працюємо постійно», – сказав Шевченко.
Відповідаючи на питання, чи допомогло в розслідуванні справи ФБР США, Шевченко сказав, що американські фахівці були залучені для проведення певних експертних досліджень – зокрема, механізму вибуху, елементів вибуху, пошкодження автомобіля. «Є можливість, але виключно з процесуального дозволу Генеральної прокуратури, і в подальшому залучати міжнародних фахівців до проведення цього розслідування», – уточнив він.
Шевченко вказав, що після вбивства Шеремета схожим чином були вчинені три вбивства офіцерів Служби безпеки та Міністерства оборони України – полковника (Олександра) Хараберюша в березні цього року, полковника (Максима) Шаповала в Києві і полковника Возного в Костянтинівці – в червні.
«Для нас схожий спосіб виконання подібних злочинів, починаючи з 20 липня 2016 року і закінчуючи 27 червня 2017 року, як і ряд інших факторів, свідчать про те, що досить імовірним є саме російський слід і безпосередньо в злочині проти громадянина РФ Павла Шеремета», – зазначив він.
12 липня 2017 року повідомлялося, що за кілька днів до вбивства Шеремет зустрічався з Клименко в Москві.
Як повідомлялося, вранці 20 липня 2016 року в Києві в результаті вибуху машини загинув відомий журналіст Павло Шеремет. Автомобіль належав керівниці «Української правди» Олені Притулі, її в машині в момент вибуху не було.
Прокуратура Києва відкрила кримінальне провадження за фактом вбивства Шеремета. Вбивство кваліфіковано за ч.2 п.5 ст.115 КК України – (умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб), підслідність по якому віднесена до Нацполіціі. Раніше в Нацполіціі України заявляли, що в якості основної версії вбивства журналіста слідчі розглядають його професійну діяльність.
Журналісти з проекту «Слідство.Інфо» разом з колегами з міжнародної мережі OCCRP представили власне розслідування вбивства Павла Шеремета.
5 червня 2017 року ім’я Павла Шеремета внесли в Меморіал журналістам, загиблим при виконанні своїх професійних обов’язків, в Музеї новин «Newseum» в столиці США Вашингтоні.
12 липня Міжнародний Комітет захисту журналістів (CPJ) представив у Києві спеціальний звіт про вбивство Павла Шеремета. Комітет повідомив про відсутність конкретних результатів в даному розслідуванні і рекомендував Україні задіяти всі необхідні ресурси для встановлення організаторів цього злочину.
20 липня в Києві прошла акція пам’яті «Рік без Павла», присвячена річниці загибелі Павла Шеремета. Її учасники вимагали від влади розслідувати вбивство журналіста.
