У парламенті Молдові вимагають від прем’єра пояснити, чи просив він Порошенка зняти санкції з заводу в Придністров’ї

Новини
Прем’єр-міністр Молдови Павел Філіп і президент України Петро Порошенко Фото: president.gov.ua

Група депутатів парламенту Молдови зареєструвала офіційне звернення до прем’єр-міністра країни Павла Філіпа, в якому вимагають пояснень щодо листа керівника уряду президенту України Петрові Порошенку з проханням зняти українські санкції з розташованого в невизнаному Придністров’ї «Молдавського металургійного заводу» (ММЗ), з яким опосередковано зв’язаний молдовський олігарх і політик Влад Плахотнюк.

Про повідомляє Радіо Свобода, таким чином молдовські депутат відреагували на транскордонне розслідування журналістів програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») та RISE, передає Центр журналістських розслідувань.

«Який юридичний режим ММЗ, відповідно до законодавства Молдови, що гарантує вивід заводу з-під санкцій воюючої країни? Якою є політика уряду (Молдови – ред.) щодо економічних агентів із сепаратистського регіону, що акумулює астрономічні борги близько 7 мільярдів доларів в акціонерному товаристві, у якому уряд Республіки Молдова є міноритарним акціонером, тобто вирішує не захищати інтереси (держави – ред.)?», – йдеться у зверненні депутатів.

Окремо парламентарі попросили розібратися із тим, хто є бенефіціаром фірми Novastal prim, яка постачала український брухт на металургійний завод в той момент, поки на нього були накладені санкції України. Як встановило журналістське розслідування, поки ММЗ, який платить великі податки в бюджет сепаратистського регіону, не мало можливості торгувати з Україною, компанія Novastal prim допомогла налагодити туди постачання металобрухту – що не заперечив директор цієї фірми, яка виявилася опосередковано пов’язана із найбільшим молдовським олігархом та лідером «Демократичної партії Молдови» Владом Плахотнюком.

У свою чергу голова найбільшої опозиційної партії Молдови Андрей Нестасе заявив, що «хотів би побачити реакцію європейських інституцій на оприлюднені в розслідуванні факти щодо ролі прем’єр-міністра Молдови Філіпа в знятті санкцій щодо ММЗ».

Як повідомлялось, раніше «Схеми» і RISE. Moldova розповіли, що напередодні першого туру виборів президент України Петро Порошенко погодив зняття санкцій з «Молдовського металургійного заводу» на прохання прем’єр-міністра Молдови Павла Філіпа, ставленика молдовського олігарха Влада Плахотнюка, який, як встановили журналісти, опосередковано пов’язаний з роботою цього підприємства, і який, як він сам визнавав, є давнім знайомим самого Порошенка. 7 березня 2019 року прем’єр-міністр Молдови направив до Порошенка та голови українського уряду Володимира Гройсмана лист з проханням про «розблокування діяльності цього важливого економічного суб’єкта» в регіоні, контрольованому Росією.

Нагадаємо:

  • До 2011 року частиною акцій ММЗ володів український бізнесмен Вадим Новинський, нині – глава фракції «Опозиційного блоку» у Верховній Раді. Згодом завод пов’язували з впливовим російським олігархом Алішером Усмановим, який неодноразово очолював список найбагатших людей Росії, а Мінфін США офіційно включив його в санкційний список людей, наближених до президента РФ Володимира Путіна. В на початку 2015 року «влада» самопроголошеної «ПМР» оголосила, що Усманов передав підприємство під її контроль.
  • 19 березня 2019 року президент України Петро Порошенко увів у дію рішення РНБО про розширення санкційних списків фізичних і юридичних осіб РФ, які причетні до будівництва Керченського мосту та нападу на кораблі ВМСУ біля Керченської протоки. У той же час, за поданням СБУ були скасовані обмежувальні заходи відносно 8 юридичних осіб, включаючи «Молдавський металургійний завод».
  • Народний депутат України Світлана Заліщук заявила, що зняття українських санкцій з «Молдавського металургійного заводу», який закуповує металобрухт в Україні, відбулося через чийсь корупційний інтерес.
  • Переліки фізичних та юридичних осіб, щодо яких Рада національної безпеки та оборони запровадила санкції через порушення суверенітету та територіальної цілісності України, поповнилися сотнями фігурантів.
  • Санкційні списки РНБО не синхронізовані зі списками США. Україна не ввела жодної секторальної санкції проти РФ, навіть в окупованому Криму, натомість надала йому статус вільної економічної зони. Законодавство України взагалі не передбачає покарання за порушення санкцій.