Дойдут ли суда до суда?

Тетяна Морозова, Центр журналістських розслідувань

В 2014 году Украина закрыла порты аннексированного Россией Крыма и Севастополя для судоходства. Однако большие деньги, которые готовы платить оккупанты за прорыв транспортной блокады, толкают судовладельцев на рейсы в крымских портов, несмотря на угрозу уголовной ответственности и ареста плавсредства. Мы узнали, какая судьба судов-арестантов, которые заходили в закрытые порты Крыма: ни одно дело до сих пор не дошло до суда.

Конфискованное судом судно Sky Moon, заходившее в порты Крыма Фото: dpsu.gov.ua

Уперше дію нової статті Кримінального кодексу України було застосовано до судна Kanton під прапором острівної держави Тувалу. У 2014 році воно заходило в закритий порт Севастополя, а у березні 2015 року стало під завантаження у порту Херсон і потрапило під арешт. 

Капітану судна – громадянину Турецької Республіки Дюндару Озюнтюрку було повідомлено про підозру у скоєнні злочину,  передбаченого ст.332-1 КК України (порушення Порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України (закриті порти Криму) та виїзду з неї). Але він не був затриманий і покинув Україну. І лише у квітні 2015-го оголошений СБУ у розшук. У травні  2017 року зі  справи судна Kanton матеріали досудового розслідування за підозрою капітана судна Kanton  Озюнтюрка Дюндару було виділено в окреме провадження.  

Адвокат судновласника — компанії Master Shipping Ltd — неодноразово подавав до суду клопотання про скасування арешту, але отримував відмову. Майже три роки справа судна Kanton все ще знаходиться на стадії досудового розслідування. І поки не буде вироку та конфіскації судна, його ніхто не має права використовувати. Натомість порт Херсону несе збитки за підтримання судна на плаву.

Судно Kanton Фото: marinetraffic.com

«Арештоване судно знаходиться біля причалу, який ми могли б експлуатувати при необхідності. На плавзасобі такого розміру, як це арештоване судно, порт міг би заробити близько 10 млн гривень на рік — на зберіганні вантажу, на перевалці, тобто принести якусь користь. Але не існує якогось юридичного механізму, яким ми могли б скористатися цим арештованим судном. Поки його доля не буде юридично вирішена, ми ніяким чином не можемо на нього претендувати», — пояснював в.о. директора ДП «Херсонський морський торгівельний порт» Андрій Соколов  минулого року.

Андрій Соколов, в.о. директора ДП «Херсонський морський торгівельний порт» Фото: investigator.org.ua

Судова перспектива цієї справи, насправді, досить туманна. Обидва кримінальних провадження (справа судна і його капітана) відкриті за ст.332-1 —  порушення Порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію, та виїзду з неї. Однак сам Порядок урядом Арсенія Яценюка був ухвалений лише через рік після внесення до Кримінального кодексу відповідної статті — влітку 2015 року. Тож порушники цього Порядку 2014- липня 2015  років можуть уникнути відповідальності в Україні або ж добитися відшкодування збитків, спричинених арештом суден,  через міжнародні суди.

Схожа історія у другого судна-арештанта — буксиру Aliot під прапором Молдови, що належить компанії Sonic Star Navigation Со, зареєстрованій на  з Маршаллових островах. У липні 2014 року Aliot незаконно заходив до закритого керченського порту Камиш-Бурун, а у 2015 році був затриманий українськими прикордонниками.

Буксир Aliot Фото: VladimirT / vesseltracker.com

7 березня 2018 року Херсонський міський суд зняв арешт з буксиру на підставі того, що із санкції статті 332-1 ККУ вилучено покарання у вигляді конфіскації майна. Однак уже за 12 днів суд ухвалив нове рішення — про арешт судна Aliot  із забороною користування та  розпорядження цим майном.

А це — фрагменти затримання українськими прикордонниками судна Sky Moon у листопаді 2016 року на Дунаї.

Судно заходило в порти окупованого Криму вісім разів, хоча капітан все заперечує. В останній перед арештом раз Sky Moon везло із закритого порту Севастополя до молдовського Джурджулешти три тисячі тонн кальцинованої та  технічної соди виробництва Кримського содового заводу олігарха Дмитра Фірташа. 

На капітана — громадянина Сирії — суд наклав штраф у сумі 18,5 млн гривень і арештував з правом внесення застави у 100 тисяч гривень. Після внесення застави запобіжним заходом кілька разів суд на клопотання військових прокурорів обирав виконання зобюов`язань — прибувати до прокурора та суду за кожною вимогою, не відлучатися з м. Одеси без їх дозволу, здати на зберігання міграційній службі документи та не спілкуватися із свідками у даному кримінальному провадженні .

Саме  судно було конфісковане. Його, як повідомлялось, мали передати для використання у ВМС України. Однак передача затяглася на два роки. Увесь цей час судно знаходиться в порту Рені в Одеській області із вантажем — а це більше трьох тисяч тонн технічної соди.

«Проблема вся в нормативному регулюванні цього питання. Тобто, виконання всіх рішень та прийняття рішення щодо передачі судна, лежить у площині рішень та розпоряджень Кабінету міністрів України. Тобто, це площина вище, ніж військово-морські сили. Зараз черговий документ блукає у Кабінеті міністрів. На даний момент цього рішення нема», — пояснює Сергій Гайдук, командувач ВМСУ (2014-2016 рр.).

У екс-командувача ВМС  взагалі є сумніви щодо доцільності передачі судна Sky Moon до складу військового флоту.

Віце-адмірал Сергій Гайдук, командувач ВМСУ у 2014-2016 роках   Фото: investigator.org.ua

«Судну тридцять два роки. При технічному терміні експлуатації судна — двадцять п’ять років. Тут потрібна здорова арифметика, яка дозволить порахувати, скільки буде коштувати вартість утримання цього судна, і чи доречно його буде утримувати у складі національного флоту при таких фінансових затратах та кількості років експлуатації цього судна», — сказав Гайдук.

Sky Moon — не єдине судно, яке виявилося пов’язаним із кримським бізнесом українського олігарха Дмитра Фірташа. 21 лютого 2018 року Херсонський міський суд наклав арешт на суховантаж Nefterudovoz 45М, що належить херсонській компанії «Транспортний судноплавний менеджмент» і ходить під українським прапором. Воно було задіяно у так званій «ільменітовій схемі» поставок української руди на завод «Кримський титан» Дмитра Фірташа в окупованому Криму через закритий керченський порт Камиш-Бурун.

Про те, як діє «ільменітова схема» Центр журналістських розслідувань детально розповідав у кількох матеріалах: «Ільменіт для «Кримського Титану»: стара схема – новий маршрут»«Двоокис Фірташа. Український олігарх проти санкцій Заходу»

Останнє із затриманих українськими прикордонниками та арештованих за порушення режиму закритих портів Криму судно — риболовецький сейнер «Норд» із Керчі. Він змінив український прапор і регістр на російський. Члени екіпажу відбулися адміністративними штрафами, а капітан судна Микола Горбенко був арештований з правом внесення застави.

Судно «Норд», затримане ДПСУ в Азовському морі  25 березня 2018 р  Фото: dpsu.gov.ua

Після внесення застави капітану «Норда» повідомили про другу підозру — у незаконному промислі риби. Запобіжний захід — заборона покидати Херсонську область.

Дев’ять членів екіпажу «Норда» із Керчі, громадяни України, але мали при собі лише паспорти громадян Росії, видані в окупованому Криму, які не визнаються Україною та міжнародною спільнотою. Вони могли б виїхати до Криму, аби рідні передали їм українські паспорти. Натомість російські дипломати, завантаживши моряків у авто з дипломатичними номерами, намагались проїхати до Росії спочатку через пункт пропуску «Гоптівка» у Харківській області, а потім до Криму — через КПВВ «Чонгар». Таким чином кримські моряки «заробили» ще один штраф.

Інформаційна агенція “Центр журналістських розслідувань”
Kyiv Kyiv Ukraine